Йду на “Ви”.
Старий корабель завжди обростає мушлями, яки йому заважають пливти. Дуже заважають. І не кожен має можливість добряче боки від них почистити…
Я теж, старий корабель.
Я виріс і багато у чому формувався у тої країні. служив у тої армії, навіть встиг у справжньому колгоспі попрацювати і членом КПРС стати…..
Є і в мене таки “мушлі”. І як не дивно - не тільки в мене а й в тих, хто тоді не жив.
Тоді була така дивна практика - начальник звертався до підлеглих на “ти” а підлеглі до ньго на “ви”. І якщо начальник був удвічи молодший - це якось не заважало.
херова практика була, прямо треба визнати.
І тридцять років працюючи керівником своїх компаній я звертався на “ви”тільки к тим своїм співробітникам, яки були мого віку або старше. До всіх, хто молодший - на “ти”. Тим більше що завдяки характеру мого бізнесу в мене майже завжди працювала молодь.
Отака був свиня.
В березні 22-го я пішов до ЗСУ.
Перше - це сам колектив батареї БПАК (солдати та сержанти) - я був старше за всіх а переважна більшисть була років на 20 мене молодша. Ніяких “ви” в той ситуації просто бути не могло. Не той був настрій. Мені б і самому було б некомфортно. Всі на “ти” проміж собою.
Інша справа - офіцери.
В нас не було жодного кадрового солдата чи сержанта - тільки добровольці. І з першого дня наши офицери швиденько забули свої стандарти спілкування з солдатиками строковиками. Але “та що ти робишь?” почало проскакувати майже одразу і поступово “ти” від офіцерів стало чутно все частіше. Мене виручав вік - я жодного разу “ти” від них не почув. Але є в мене така звичка - завжди все прораховувати та профілактувати (все ж таки все життя займаюся захистом рослин, а там профілактика - головне). І я навмисно де треба і де не треба так, бай зе вей, почав вставляти свою “філософію” з цього питання “Будь хто із тих хто воює разом зі мною має право у будь яку мить звернутися до мене на “ти”. Але перший такий факт я сприйму як пропозицію перейти на “ти” взаємно. “ І це чудово спрацювало. І досі так працює - є третина офіцерів з якими я взаємно на “ти” и переважна більшисть солдат-сержантів” з якими я взаємно на ти (тут треба відмітити що деяки зовсім молоденьки просто вдімовляються взаємно переходити на “ти”, але я себе втішаю тим що моя справа - це їм запропонувати). Це мабудь не ідеальна формула. Може краще було б взагалі звертатися до всіх виключно на “ви”. Як це робліть англійці, в яких форма “ти” взагалі відмерла. Але це всеж таки краще ніж та погана радянська практика, коли начальнки до підлеглого звертається на “ти” а від ньго вимагає - “ви”. І саме ця радянська практика тотально культивується у російський армії - там просто не знайдешь інакшого. І не можу сказати що в нас зовсім такого немає. Мені іноді здається що справжня реформа армії в нас має початися саме з цього. З суворого зобовʼязання (наказом і законом) всім офіцерам звертатися до солдат виключно на “ви”. І тільки потім, як звикнуть - дозволити “ти” тільки на підставі взаємності.