Це важко читати. Але і не читати не можна.
Вечір, двір в звичайному спальному районі Києва. Троє здорових пацанів на лавці з пивом.
Шорти, шльопки, сємки, кєпки.
Базарять за жизнь.
-Ну так вот єслі нє вєчєром то уже хуй куда вийдєш!
-Та піздєц, на мостах мусора.
-Та пєрвиє два года я вайну ващє нє чуствовал - додає третій.

• Ну да, нє било нічєго, свабодна можна било забіть хуй на еті двіженія.
  -Вот щас Трамп дал 50 дней, можете как то рассосется.
  -А єслі нєт?
• Так што тєпєрь іті на вайну, что лі?
  -Я на такоє нє падпісивался! Єсть куча спосабов атпєтлять.
  Даже денег давать нє буду. Щас пайду трєтьєго сваєй сдєлаю, і чєрєз 9 мєсяцев бронь.
  А там Трамп как то парєшаєт.
  Главное слєдить в телєграме где ловят еті підари і нє попадаца!
  Вони з дзвоном викидають пляшки і відкривають наступні.
  Я сиджу поруч і загадую обличчя загиблих друзів. Світлі, розумні, могутні люди. Велети духу.
  Безмежно талановиті, з дивовижно добрими серцями і перфектним почуттям гумору.
  Боже, скільки б вони могли ще дати нашій країні.
  Скільки насадити дерев, зняти фільмів, зіграти концертів, побудувати технологічних компаній, написати книжок, створити таких же геніальних дітей…
  Але вони гниють в землі. Деякі навіть не поховані. Розкидані, пошматовані по полям.
  А ці троє тут. Ховаються в темряві спальних районів. Розмножуються під пиво.
  Росія скидає в прірву війни весь шлак, очищається від гвалтівників, наркоманів, криміналу, педофілів, маньяків, садистів, та інших максимально упоротих маргіналів.
  Від тупикових гілок еволюції.
  Росія спалює найгірших, обнуляє баласт.
  Ми втрачаєм найкращих.
  17 липня, 2025
  Марія Берлинська.