Trigger warning: Холокост

Шарудять і шепочуть

Прокидаються, шарудять і шепочуть ночами:
і кульгавий газетчик, і старенька бабуся,
і дитина, що в колисці не плямкає вже губами…
Шарудять і шепочуть, поки не полетить пил густо.
Розсипається пил по стіні,
рука Божа світлом пише на ній:
«Семиградські євреї у Польщі
[вимордовані]».

---

Переклад з польської.

Казімера Іллаковічувна не просто описувала трагедію здалеку — вона була безпосереднім свідком подій. З 1939 по 1947 рік поетка перебувала в еміграції в румунському Клужі (столиці Трансильванії, або того самого Семиграддя).
Саме там навесні 1944 року вона бачила, як угорська влада зганяла в гетто, а потім депортувала до Освенцима понад 18 тисяч місцевих євреїв.

---

Оригінал (авторка – Казімера Іллаковічувна):

Szurają i szepczą

Budzą po nocy, szurają i szepczą:
staruszka, kulawy gazetciarz,
dziecko ucichłe w kolebce.
Szurają i szepczą, aż pył gęsty leci…
Rozsypuje się pył po ścianie,
ręka boża światłem pisze na niej:
„Żydzi siedmiogrodzcy w Polsce
[wymordowani].”