До річки

Річко — клепсидра води метафора вічності
в тебе я входжу дедалі змінюючись все більше
так що я міг би бути хмарою рибою скелею
ти ж незмінна наче годинник який вимірює
метаморфози тіла та падіння духу
повільний розпад тканин та кохання

я із глини народжений
твоїм учнем бути бажаю
пізнати джерело олімпійське серце
о холодний смолоскипе шумна колоно
опоро віри моєї та розпачу

навчи мене річко впертості та триванню
щоб я заслужив в останню годину
на спочинок у тіні великої дельти
у трикутнику священному кінця та початку

---

Переклад з польської.

---

Оригінал (автор — Збігнев Герберт):

Do rzeki

Rzeko – klepsydro wody przenośnio wieczności
wstępuję w ciebie coraz bardziej inny
że mógłbym być obłokiem rybą albo skałą
a ty jesteś niezmienna jak zegar co mierzy
metamorfozy ciała i upadki ducha
powolny rozkład tkanek i miłości

ja urodzony z gliny
chcę być twoim uczniem
i poznać źródło olimpijskie serce
chłodna pochodnio szumiąca kolumno
opoko mojej wiary i rozpaczy

naucz mnie rzeko uporu i trwania
abym zasłużył w ostatniej godzinie
na odpoczynek w cieniu wielkiej delty
w świętym trójkącie początku i końca