Trigger Warning: це переклад пісні про дівчину, яка стала жертвою так званого “вбивства честі”. Це важкий текст.

Якби я повернулась назад

Перед тим як її убили, вона ще і не жила.
Ми навспак історію розповімо: від злочину до народження (давай, йалла!).
Її тіло піднялося з могили до краю землі.
Кулі вилетіли з чола – і їх всмоктали стволи.
Відлуння її голосу скрикнуло, і вона прийняла назад крик.
Її сльози піднялися у очі з гарячих щік.
Крізь хмару порохового ​​диму проступають обличчя сім’ї.
Без сорому пістолет у кишеню прибрав брат її.

Батько підняв лопату, піт на чоло повернув він знов,
Кивнув головою — могила готова, розмір якраз підійшов.
Вона ногами б’є, але її тягнуть до машини назад,
Мов піщана буря за нею, хтось побачить її? Навряд.

Її заштовхують у багажник, на піску зникають від шин сліди.
Вона знає: виїхали втрьох, лише двоє повернуться сюди.
Вони приїхали додому, шпурнули її на ліжко тоді:
“Ти що ж, хотіла від нас за кордон утекти?”
Ударами приводять її до тями рідні брати.

Якби я повернулась (ти б повернулась) назад,
у час, коли ще не вмирала,
Я б посміхалась (ти б посміхалась), я би кохала (ти би кохала),
Я би співала.

Якби я повернулась (ти б повернулась) назад,
у час, коли ще не вмирала,
Я б малювала (ти б малювала), я б вірші писала (ти б вірші писала)
Я би співала.

Перед тим як заснути вже назавжди, вона ще мріяла.
Розгорнемо її життя перед нами, можливо, щось зрозуміємо.
Стрілки рухаються у зворотний бік, за днем ​​минає день.
Вона згадує свої кроки, немов заблукала десь.

Вона лягла подрімати перед дорогою, для таксі монети приготувала,
Під подушкою квиток та закордонний паспорт сховала.
Відповідь: усі речі треба у шафі зоставить, нехай лежать.
Вона вдягає нове життя. А якщо «навіщо валіза?» спитають, що їм сказать?

Вона встала з-за столу, відпросилася спати.
Поїла добре, змушена прикидатися й роль свою грати.
З носа кров перестала капати, хоч не відразу, не миттю.
Рана свіжа; вона доведе їм ще, перш ніж вони її втихомирять…

Дорікала мати: “Ти живеш у раю! (Що, удома тобі не сидиться?)
Скуштуєш забороненого - від нас нічого тоді не втаїться!”
“Скажіть їй, що рейс відклали”. У шоці усі вони.
За дві години до вечері телефон задзвонив.

Якби я повернулась (ти б повернулась) назад,
Що б ти тоді робила?
Я б усміхалася, я би співала… (Що ще?)
Я би любила… (Тож нам заспівай!)

Якби я повернулась у час, коли ще не вмирала,
писала б я вірші, я б малювала,
я би співала…. (Тобі своє життя я б віддав… прощай…)

Перш ніж вона відповіла, вона й запитана не була,
Історія, як і усе її життя, все назад текла.
Її руки перед обличчям - вони про допомогу благають,
Руки тих, хто довкола, закривають обличчя - “Фатіху”* читають.

Аркуш календаря перекинувся. Вечір настав,
Вона мовчить, розмова закінчена, брат наказав.
Водоспад крові від губ вливається в ніс назад (“Ким ти себе уявила?”)
Глухий удар, від її обличчя відлітає рука, що била.

Вперше в житті вона відмовляється, каже: “Ні! Досить!”
Мати: «Завтра радісний день: кузен руки твоїй просить!”
Якщо візьму альбом її життя і перегорну світлини -
Не побачу жодної, де б їй дали зробити вибір хоч на одну хвилину.

Як важко мені… Сторінки до рук прилипають самі,
Минуле заплямоване кров’ю, сповнені очі сльозами.
Але я обіцяв вам: від злочину до народження. Ось воно відбулося.
Їхні обличчя розгнівані - їх привітали: “У вас - дівчинка”. Почалося…

Якби я повернулась (вона б повернулась) назад,
у час, коли ще не вмирала,
Я б посміхалась, я би кохала,
Я би співала.

Я би співала…

Примітка:

  • Перша сура Корану, яку в багатьох арабських країнах читають під час заручин та укладання шлюбної угоди

Переклад з арабської.

Оригінал (автори Набіль Наффар, Амаль Муркус, Тамер Наффар):

لو أرجع بالزمن

قبل ما تقتل ما كانت عايشه
نسرد قصتها بالعكس، من الجريمة للولادة (يلا معلمها)
جثتها قفزت من الحفرة لحفة الأرض
طلقة طلعت من جبينها وأنبلعت بالفرد
صدى صوتها صرخ، وهي ردّت عليه
دموعها تصعد من الخد للعينين
من وره غيمة الدخان وجوه العيلة
أخوها بلا خجل حط الفرد بالجيبة

الأب نزل المجراف ودهن عرق عجبينه
وبهزة راس أكتفى من القبر ومقاييسه
جرّوها عالسيارة, هي تضرب بأقدامها
كعاصفة رمال، تمحي أثر دعساتها

دخلوها عالبكاج, مش عارفة لوين
بس عارفة أنهم طلعوا 3 وراجعين إتنين
وصلوا البيت, رموها بعنف عالتخت
(بدك تهربي برّه البلاد آه؟)
صحوها بضرب

لو أرجع (لو ترجعي)
بالزمن
كنت ببتسم (بتبتسمي) بعشق (بتعشقي)
كنت بغني

لو أرجع (لو ترجع)
بالزمن
كنت برسم (كانت بترسم) بكتب (بتكتب)
كنت بغني

قبل ما تغفى، كانت تحلم
نعكس حياتها علينا، بركي بنفهم
عقارب الساعة تتحرك من اليمين لليسار
بتراجع خطواتها متل اللي تاهت بمسار

نامت جاهزة، كم من قرش للتاكسي
تذكرة وجواز سفر تحت الوسادة
الجواب، خلّي الأواعي بالخزانة
بتلبس حياة جديدة وإذا سألوها لأيش الحقيبة

وأستأذنت للنوم، قامت عن الطاولة
أكلت منيح, مجبورة تمثل اليوم
الأنف وقّف نزيفه, هيك مبينلهم
بس الجرح طري، قبل ما يثبتوها هتثبتلهم

أمها عاتبتها, حياتك جنة (مش عاجبك قاعدة البيت!)
صدقك لما ندوق الممنوع فش أشي بتخبى
ساعتين قبل العشا السماعة أنطرقت، الأم أنصدمت
(قولولها الطيارة إتأجلت) رن التلفون

لو أرجع بالزمن (لو ترجعي بالزمن)
إيش كنتي بتسوي؟
كنت ببتسم، بعشق (شو كمان؟)
كنت بغني (سمعينا صوتك)

لو أرجع بالزمن
كنت برسم بكتب
كنت بغني (كنت بعطيكي عمري)

قبل ما تجاوب ما انسألت
سرد قصتها كالمعايير بحياتها، أنعكست
إيديها قبال وجهها, طالبة النجدة
إيدين الحواليها قبال وجههم, بقرؤا الفاتحة

ورقة الرزنامة انقلبت يوم لورا
سيعة مسا، النقاش أنتهى، أخوها أمر
شلال دم بجري من شفايفها وبنصب بالأنف (شو مفكر حالك)
صوت لكمة, من وجهها أنطلقت أيد الأخ

لأول مرة بحياتها بترفض
أمها أعلنت بفرح، بكرة أبن عمك جاي يطلب
إذا بمسك ألبوم حياتها وبقلّب
ما بصدف صورة فيها هي ماخدة موقف

مستصعب، الصفحات بأيدي تلزّق
الماضي ملطّخ بدم وعيون تدمّع
بس وعدتكم, من الجريمة للولادة, وجوههم غاضبة
كأنه خبروهم بجريمة (مبروك, أجتكم بنت) البداية

لو أرجع (لو ترجع)
بالزمن
كنت ببتسم، بعشق
كنت بغني

كنت بغني

Кліп палестинської групи DAM, записаний за участю співачки Амаль Муркус. Ще тригерніший, обережно - https://www.youtube.com/watch?v=UjnFbe7D9pY