Лось
Чую, хруснула гілка,
Й відразу побачив лося,
А лось побачив мене.
Стоїть і не ворухнеться…
І все ж на моїх очах
Обриси лось втрачає:
Гілки злилися з рогами,
З кущами тіло злилося,
Із стовбурами березовими
Вже зливаються ноги.
Ліс, породивши лося,
Береже дитину і далі.
Переклад з російської.
Оригінал (автор - Валентин Берестов):
Лось
Слышу, хрустнула ветка,
И сразу увидел лося,
А лось увидел меня.
Стоит и не шелохнётся…
И всё ж на моих глазах
Теряет лось очертанья:
Ветки слились с рогами,
С кустами сливается тело,
С берёзовыми стволами
Уже сливаются ноги.
Лес, породивший лося,
Прячет своё дитя.
1971