Ось здорожений білий верблюд відпочити прагне в оазі,
Але саме там чекає смерть, щоб нарешті його побороти.
Ось усміхається той, чия загибель - в нього над головою;
Якби знав він приховане, то помер би він від скорботи.
Та якщо ніхто з нас не знає, чи будемо живі ми завтра,
Навіщо про післязавтра всі тривоги наші й турботи?
Переклад з арабської.
Оригінал (автор - Мухаммад аш-Шафії):
ومتعبُ العيسَ مرتاحاً إلى بلدِ
والموتُ يطلُبُه من ذَلِكَ البلدِ
وضاحك والمنايا فوقَ هامته
لو كانَ يعلمُ غيباً ماتَ من كمدِ
من كانَ لَمْ يُؤْتَ عِلْماً في بقاءِ غدٍ
ماذا تفكرهُ في رزقِ بعد غدِ