Морозная осень

Пески. Основа.
Железнодорожных снов
Тянутся долгие дни. И снова
Секунды. Белые листья с неба
Укрыли лес.
Как соль, лежат, ясные
На косогорах. Веет. Сеет. Гибнет.
За чёрные рога ясеней
И за взъерошенные лохматые спины
Сохатых сосен. Сон?
Нет!
Не сон, а смех, и
не смех, а усмешка
— Снег!

---

Перевод с украинского.
#поэты_Расстрелянного_Возрождения

---

Что интересно, по сети разошлась версия с “залізних снів” и “Віє. Сів. Гине” (я тоже сначала на это попалась; спасибо бдительному Штучному Душниле, поправившему), однако “Вибрані твори”, изданные “Смолоскипом”, дают этот вариант. Ну и да, “залізничних” - оно куда больше про Йогансена.

---

Оригинал (автор — Майк Йогансен):

Морозна осінь

Піски. Основа.
Залізничних снів
Снуються довгі дні. І знов
Секунди. Біле з неба листя
Укрило ліс.
Як сіль, лежить воно
На кучугурах. Віє. Сіє. Гине.
За чорні роги ясенів
І за наїжені кошлаті спини
Сосон сохатих. Сон?
Ні!
Не сон, а сміх, і
не сміх, а осміх
— Сніг!