Утро серое на синий город пало,
Камень спал — лишь дождь плыл в трубах водосточных,
А по улице брёл тот, кого повесят,
И мольбу он возносил Слезе Пречистой:
— Посмотри, сокрылась там в тумане башня
(Что поила тёмной грудью паровозы),
Молоком вон там налился козий месяц,
И растаял, и расплакался в тумане.
Я на площади им сердце своё бросил;
Пусть растаю я теперь в твоём рыданьи!
И прижался он лицом к ступеням серым.
Камень спал — лишь дождь плыл в трубах водосточных.


Перевод с украинского.
#поэты_Расстрелянного_Возрождения


Оригинал (автор — Майк Йогансен):

Сірий ранок пав на місто синє,
Камінь спав — лиш дощ зідхав у ринвах.
Вулицею вештавсь той, кого повісять,
І молився — «о Пречиста Сльозо:
— Он сховалась в тумані башта
(Напувала грудьми паровози),
Молоком налився козій місяць
І розтав, розплакався в тумані.
Я їм серце на майдані кинув;
Най і я в твоїм плачі розтану!»
І припав лицем на сірий ґанок,
Камінь спав — лиш дощ зідхав у ринвах.