Дотик і мед

Ти проводиш долонею
по самому краю дня,
де вітер вже пахне димом
і травою вологою.

Літо вже відпливає
у ритмі своєму,
з гідністю,
на губах залишаючи
солодкий присмак повернень.

Ми з тобою все ближче,
ніби ми шукали прихистку,
перш ніж перший мороз
торкнеться листя в долині.

Твої плечі
ще відтінку пізнього меду,
моя долоня приносить
вже запах
вечорів, що все більш холодні.

Осінь лиш скорочує відстань між нами,
змушує нас тепло шукати
під светром,
у погляді,
у напівтіні,

коли світ назовні
втрачає кричущі барви,
щоб ми один в одному зникли,
перш ніж осені прохолода
остаточно тут оселиться.

---

Переклад з польської.

---

Оригінал (автор – Томаш Лорек):

Dotyk i miód

Przesuwasz dłonią
po krawędzi dnia,
gdzie wiatr pachnie już dymem
i wilgotną trawą.

Lato odpływa
w swoim rytmie,
z godnością,
zostawiając na ustach
słodki posmak powrotów.

Zbliżamy się do siebie,
jakbyśmy szukali schronienia,
nim pierwszy przymrozek
dotknie liści w dolinie.

Twoje ramiona mają jeszcze
odcień późnego miodu,
moja dłoń przynosi
już zapach
chłodniejszego wieczoru.

Jesień tylko skraca dystans,
każe szukać ciepła
pod swetrem,
w spojrzeniu,
w półcieniu,

gdy świat na zewnątrz
traci krzykliwe barwy,
byśmy zniknęli w sobie,
nim jesienny chłód
rozgości się na dobre.