І ще трохи із Твардовського:
Шматочок
Роки минають
від мене тільки шматочок лишився
мене й немає майже
а тим часом росте ромашка
і деревій розтертий пахне як хризантема
сова брови хмурить
кмин освячує смак обіду
і веде він закоханих
від котлети до серця
–
Біди закоханих
Закохані говорили
— адже це неймовірно
чи це правда чи може це нам тільки здається
чи то так легко зустрітися тим хто страждає коханням
в світі у якому наші клопоти не припиняться
бо як диявол утече то піде і ангел
Ти і є і тебе немає. Той самий і знову інший
трохи щоб відчепилися трохи ніби несправжній
мовби льон що цвіте рожевим синім і білим
хоча світло і сутінки у інши барви фарбують
Чи ти поруч зараз наче слухаєш серце
і як мати приходиш крізь середину сумління
восени дощ тебе затуляє, узимку сніг кумедний
Той якого кохають зостається невидимим досі
–
Щастя
не буває любові без відповіді
серце залишається далі хоча пішло вже
аби не для себе тільки
тоді корова хвостом втішає
двометровий горила горилу лагідно обіймає
коза за козою поспішає
зимородок на зиму щоб народитись чекає
їжак не їжиться на їжачку свою
комп’ютер питає півнів котру годину вони поють
лелека поворожить хоч у нього і безпартійні ноги
цілують усіх навіть нікого
а щастя мов скрипка як старше воно то молодше
Переклад з польської.
Оригінали (автор Ян Твардовськи):
Kawałek
Mijają lata
ze mnie już tylko kawałek
prawie że mnie nie ma
a tymczasem rośnie rumianek
krwawnik roztarty pachnie jak chryzantema
sowa brwi marszczy
kminek smak obiadu uświęca
prowadzi zakochanych
od kotleta do serca
–
Kłopoty zakochanych
Zakochani mówili
— przecież nie do wiary
czy to prawda może się nam zdaje
czy tak łatwo się spotkać cierpiącym na miłość
w świecie w którym kłopoty nasze nie ustaną
bo jak diabeł ucieknie odejdzie i anioł
Jesteś i nie ma ciebie. Ten sam znowu inny
trochę na odczepnego i trochę na niby
jak len co kwitnie niebiesko, biało i różowo
choć świat i zmierzch sprawia że inne kolory
Czy to ty jesteś blisko jakbyś słuchał serca
i jak matka przychodzisz przez środek sumienia
jesienią deszcz zasłania, zimą śnieg zabawny
Ten którego się kocha jest wciąż niewidzialny
–
Szczęście
nie ma miłości bez odpowiedzi
serce zostaje dalej choć odeszło
byle nie dla siebie
wtedy krowa pociesza ogonem
dwumetrowy goryl obejmuje goryla
koza pójdzie do kozy
zimorodek czeka na zimę żeby się urodzić
jeż nie jeży się na jeżycę
komputer pyta koguta o godzinę
bocian powróży choćby jedną bezpartyjną nogą
całują wszystkich nawet nikogo
a szczęście tak jak skrzypce im starsze tym młodsze