Ще два переклада з Яна Твардовського.

Невидиме

Пора року жовтіє
вугрі у останню подорож вирушають
тиша звідти
вивільга давно втекла до Африки польської буде там вчити
віддаляється синій колір все ближче рожевий
старі меншають
невинні несуть тягар
зарум’янилася зніяковіла могила
крила опускаються після польоту шлюбного
пам’ять змінює речі
камінь заснув від утоми
листок осики тремтить скаржиться на хвостик що надто довгий
корова мукає бо язику вона не довіряє
місяць-холостяк завжди один лиш

і ще стільки невидимого
якби не це — нічого не було б видно

Усього

Індичат у яких голови червоніють раптом
стежки посеред ліщини
дятла що не співає а лише кличе
хвоста півнячого що горить п’ятьма кольорами
зеленим і темно-синім і чорним і білим і жовтим
фазана вік якого дізнаєшся за кігтями
метелика що крилами рухає п’ять тисяч разів на хвилину
строкатих птахів які прилітають останніми
демонів і душі й тіла
пса який не знає радості коли він хвоста не має
тих хто сами для себе існують але залишаються поруч
і взагалі усього

до кінця зрозуміти не можна

Переклад з польської.

Оригінали (автор – Ян Твардовськи):

Niewidzialne

Żółknie pora roku
węgorze wyruszają w ostatnią podróż
cisza stamtąd
wilga dawno uciekła uczyć polskiego w Afryce
barwa niebieska oddala się a zbliża różowa
starsi maleją
niewinni dźwigają ciężar
grób się zarumienił
opadają skrzydla po locie godowym
pamięć zmienia rzeczy
kamień usnął ze zmęczenia
liść osiki się trzęsie narzeka na za długi ogonek
krowa ryczy bo ma nieufność do języka
księżyc kawaler stale tylko jeden

i jeszcze tyle niewidzialnego
gdyby nie to — niczego nie byłoby widać

Wszystkiego

Indyczek którym głowy nagle czerwienieją
leszczynowej ścieżki
dzięcioła co nie śpiewa tylko woła
koguciego ogona w którym jest pięć kolorów
zielony granatowy czarny biały i żółty
bażanta którego wiek poznasz po pazurach
motyla co porusza skrzydłami pięć tysięcy razy na minutę
pstrych ptaków co przylatują najpóźniej
demonów duszy i ciała
psa co radości nie zna gdy nie ma ogona
tych co będąc dla siebie pozostają obok
i w ogóle wszystkiego

nie można zrozumieć do końca