повітря складає крила й до відльоту готується у гортані
кажу перестань залишись не залишиться не перестане
говорю ще руки в мене після наркозу не відболіли
дай мені трохи літа йому кажу дай-бо хоч трохи літа
а він зачіпає крилом нерва десь зліва

ну гаразд без повітря ще можна звикнути дихати пробуй водою
водоростями медузами піском і мулом м’яким придонним
а вода йде уламками тріщинами обертається раухтопазом
постривай не ріж мені ребра чекай-бо та хоч не всі разом
остання крапля спливає карасем напружує м’язи

так кажу я рот уже пересох і шкіра уже стоншилась
ані повітря немає ані води ну так що ж залишилось
тільки біле полум’я в кожній кістці та зв’язці й палить і ранить
піднімає вгору де сяюча і невгасима спрага
одного разу станеш землею та поки що іншого разу