Було

старосвітські вірші які тепер зворушують
з римами як належить із комою та із крапкою
з двором, що зник назавжди раптово і тихо
а відомо ж тиша більша аніж мовчання
і пам’ять уже слухняна коли приходить минуле
з бабусею яка на веранді штопала дірку
без ножиць перекушуючи нитку зубами
біля кошика для грибів щоб вони там не обпеклися
із дядьком який без потреби зайнявсь газетою
тож йому диявол допомагав але ангел копнув його
із сумом минущості ягід овочів та ожини
якби смерті не стало ніхто з нас уже не жив би
ми минаємо як усе щоби так пережити
почуття без хабарів і без розрубування гріхів
велика любов що завжди здається легкою
і вже відразу знає що не знає що буде
хоч у молодості серце тремтить а нога під старість
і усе найдорожче вже згоріло у пеклі
і оці старосвітські немодні наївні вірші
той самий баран що й тоді
але щастя інше

---

Переклад з польської.

---

Оригінал (автор – Ян Твардовськи):

Było

wiersze staroświeckie co wzruszają teraz
z rymami jak należy z przecinkiem i kropką
z dworem co znikł nagle cicho i na zawsze
a wiadomo cisza większa niż milczenie
i pamięć już posłuszna gdy przeszłość przychodzi
z babcią co na werandzie cerowała dziurę
bez nożyczek zębami przegryzając nitkę
tuż przy koszu na grzyby by się nie sparzyły
z wujem co się gazetą niepotrzebnie zajął
więc pomagał mu diabeł ale kopnął anioł
ze smutkiem przemijania jagód jarzyn jeżyn
gdyby śmierci nie było nikt z nas już by nie żył
przemijamy jak wszystko by w ten przetrwać
uczucia bez łapówek i rąbanka grzechów
wielka miłość co zawsze wydaje się łatwa
i wie już tak od razu że nie wie co będzie
choć za młodu drży serce a na starość noga
wszystko co najcenniejsze spaliło się w piekle
wiersze staroświeckie niemodne naiwne
ten sam baran co wtedy
ale szczęście inne