Що із закоханим… (ما لِلمَولَّهِ مِن سُكرِهِ لا يُفيق)

Що із закоханим — протверезитися він не може?
Який він сп’янілий,
Та не від вина — цей сумний, охоплений тугою,
Плаче за краєм рідним.
Та як повернути наші дні, що біля затоки,
Повернути і ночі,
Коли невагомий бриз пахощі приносив нам —
Той мускус даринський,
І коли краса цього місця, де радість,
Майже нас оживляла,
І річка укрита тінню дерев, і гай чудовий,
І листя рясне там;
Вода біжить, і пливуть в ній, і тихо тонуть
Квіти духмяного базиліку.
Чи знайдеться поет, що відродить садами те,
Що було найсолодшим?
А зі мною коханий і чисті прозорі келихи,
То ж мене наповни!
І радощі нам дарує життя, і сад навколо —
Мов наречена перед світом.
Може, життя таке повернеться, ну хоча б почасти, —
Як колись бувало?
Так з уривків думок випливають, гнані,
Наспіви позабуті.

Друзі мої, ну доки чутиму я докори?
Стримайтесь трохи.
Заживо я помер, від красунь страждаючи,
Живий — та мертвий.
Згубив мене той, чиї губи солодкі, а мова
Сповнена смислів,
Хто сам — півмісяцем світиться; немов газель між людьми —
Красивіше всіх інших.
О, як я хотів би знати: чи зможу знайти шлях до нього —
Або до розради?
А він нахилився до мене — гнучкий він, наче
Гілка моринги.
Прекрасний він: уся чарівна краса на ньому
Зібралася й сяє.
Красуня каже: “Я не така, як інша співачка!” —
І сама сп’яніла.

Так, богом клянуся: закоханий я, і він мене любить,
Ми обоє — хлопці.
Що далі — не знаєм. Хай кожен залишиться разом з коханим.
І будь що буде!


Переклад з арабської.


Оригінал (автор — Ібн Зухр-онук):

ما لِلمَولَّهِ مِن سُكرِهِ لا يُفيق

ما لِلمَولَّهِ مِن سُكرِهِ لا يُفيق
يا لَه سَكران
مِن غَيرِ خَمرٍ يا للكَئيبِ المَشوق
يَندُبُ الأَوطان
هَل تُستَعادُ أَيّامُنا بِالخَليج
وَلَيالينا
إِذ يستَفادُ مِنَ النَسيم الأَريج
مِسكَ دارينا
وَإِذ يَكادُ حُسنُ المَكانِ البَهيج
أَن يُحيينا
نَهرٌ أَظَلَّهُ دوحٌ عَلَيهِ أَنيق
مورِق الأَفنان
وَالماءُ يَجري وَعائِمٌ وَغَريق
مِن جَنى الرَيحان
أَو هَل أَديب يَحيي لَنا بِالغروس
ما كانَ أَحلى
مَعي الحَبيبُ وَصافِيات الكُؤوس
فَاِسقِني وَاِملا
عَيشٌ يَطيب وَمَنزَهٌ كَالعَروس
عِندَما تجلى
عَيشٌ لَعَلَّهُ يَعودُ مِنهُ فَريق
كَالَّذي قَد كان
أَضغاثُ فِكرٍ تَحدو بِهِ وَتَسوق
هذِهِ الأَلحان

يا صاحِبيّا إِلى مَتى تَعذِلاني
أَقصِرا شيّا
قَد مِتُّ حَيّاً وَالمُبتَلى بِالغَواني
مَيِّتٌ حَيّا
جَنى عَليّا عَذبَ اللَمى وَالمَعاني
عاطِرٌ رَيّا
هِلالٌ كُلُّهُ غَزال إِنسٍ يَفوق
سائِرَ الغِزلانِ
يا لَيتَ شِعري هَل لي إِلَيهِ طَريق
أَو إِلى السلَوان
مَن يَميلُ كَأَنَّهُ في التَثَنّي
غُصنُ البانَه
خَلقٌ جَميلٌ عَلَيهِ مِن كُلِّ حُسنٍ
رَونَقٌ زانَه
خودٌ تَقول لَيسَت كَأُخرى تُغَنّي
وَهيَ سَكرانَه

نَعَم ياللَهِ يَعشَقُني وَأَنا عَشيق
وَنَحنُ صِبيان
لَس بِاللَهِ نَدري دَع كُلَّ حَد مَعَ رَفيق
إِش يَكونُ إِن كان

Запис — https://www.youtube.com/watch?v=kDG6IVR-ZaY