Цікаво як різноманітні фахівці з комунікації, брендів і т.п. коментують data breach в Monobank . Вони розглядають комунікацію, мессаджі, цінності і не бачать просту штуку яка лежить на поверхні – юридичну відповідальність за порушення закону. Гороховський особисто, Монобанк і Універсал банк повинні понести юридичну відповідальність за порушення закону. Я щиро надіюся що НБУ та Офіс Омбудсмена не спустять цей злочин на тормозах. Цікаво що результати цього кейсу мають вплив на нашу ІТішечку досить прямий. Бо інтеграція ІТ в законодавчий простір ЄС це не красиві слова це практична проблема прямо зараз. Поясню.
Однією з вимог GDPR, який регулює особисті дані в ЄС це контроль за трансфером PII за межі ЄС. Немає ніяких проблем якщо це трансфер в країну, яка визнана такою, що забезпечує адекватний захист приватної інформації. І зовсім інша проблема коли ні. Україна не входить в цей “білий список” (як і США до речі). А трансфер даних це і коли інженер підтримки відкриває адмінку чи робить SQL запит до БД і бачить приватні дані користувачів клієнта. Тобто зараз у мене як у DPO є проблема з тим, що не для всіх клієнтів ми можемо використовувати інженерів які фізично знаходяться в Україні. І Україна наразі ніяк це питання навіть фіговим листком типу американського Privacy Protection Framework не закриває.
Звичайно один кейс не вирішить весь комплекс проблем з захистом особистих даних тут. Але що точно – ці проблеми в очах ЄК будуть тільки глибшими, якщо Універсал банк і Monobank з його менеджментом вийдуть сухими з води в такому кричущому і очевидному випадку data breach.