Юрко Полакивський написав це півтора роки тому. Не застаріло жодне слово.
“Хоча західні суспільства обізнані з нацистськими злочинами через праці Елі Візеля, Бернара-Анрі Леві та Імре Кертеса, вони досі не загартували свою рішучість у боротьбі із сучасним злом, бо їм не вистачає політичної мужності й моральної впевненості, аби визнати існування зла сьогодні.
Але неможливо заперечувати, що терор – це політичний вираз авторитарної влади через насильство і що його кінцева мета – смерть.
Закривавлені діти, зґвалтовані жінки, старі, застрелені в груди, обезголовлені полонені – це надто “жахливо” для Заходу, щоб це бачити. Однак для євреїв та українців це – реальність повсякденного життя.”