Історія дає яскраві приклади того, що в правильно влаштованих державах правитель не може нашкодити, навіть якщо він зовсім того.

Король Георг III збожеволів прямо на престолі, але продовжував успішно правити. Історики вважають, що Його Величність мали або біполярний розлад, або порфірію.

Проблемний стан монарха не завадив Британії затоптати Наполеона під Ватерлоо і провести в імперії кілька важливих реформ. Займалися цим регент, майбутній Георг ІV, та парламент. Державні інституції працювали.

Божевільний король, не приходячи до тями, був у 1814 році проголошений ще й королем Ганновера. Діагноз не перешкоджав.