You need to enable JavaScript to run this app.
Вчора подивилися “Короля Ліра” Пітера Брука з Полом Скофілдом. Брук, звісно, вкрай монументальний: від п’єси він залишив фактично лише фундамент, на якому збудував жорстку композицію про... від Serge Berezhnoy
Вчора подивилися “Короля Ліра” Пітера Брука з Полом Скофілдом. Брук, звісно, вкрай монументальний: від п’єси він залишив фактично лише фундамент, на якому збудував жорстку композицію про самодержця-безпредельника, який сприймає лояльність власної родини й свого оточення як щось безумовне й непохитне - і саме тому власноруч стрімко руйнує свій світ, а разом із ним і світ узагалі. Це не трагедія доброго, але не надто розумного дідуся, як у Козінцева. Це не менш сильна трагедія самозабутнього тирана. За мотивами фільму Брука я придумав новий підхід до постановки “Ліра”, якого, здається, ще ніх...