Респектабельні медіа не ставлять новини про те, що одна бабця щось сказала. Одна бабця, на відміну від респектабельного медіа, може нести все, що завгодно, і не нести за це відповідальності.

Однак якщо одна бабця обіймає відповідальну державну посаду, респектабельні медіа її все ж процитують - її статус дає такий привілей, оскільки її статус нібито передбачає відповідальність.

Однак так (я про відповідальність) було не завжди, і так було недовго.

Зараз заняття однією бабцею державної посади не обов’язково означає, що вона раптово почне висловлюватися відповідально. Навпаки, деякі займають державну посаду саме для того, щоб назавжди позбавитися будь-якої відповідальності, і якщо їм це вдається, це негайно проявляється в їхніх публічних висловлюваннях. Земля в них набуває форми пончика, Росія стає заслуговуючим на довіру дипломатичним партнером, а кока-кола - ліками від раку.

І це не завжди робиться від невігластва, куди частіше це робиться задля підтримки цільової аудиторії таких заяв. Проблема не в цьому. Проблема в тому, що статус однієї бабці робить її заяви обов’язковими для поширення навіть респектабельними медіа. З коментарем експерта, з посиланням на енциклопедію, з негайним спростуванням - але земля-пончик таки пролазить на стрічки новин, піднімає популярність однієї бабці і шкодить репутації медіа.

Ну як “шкодить” - стирає репутаційну різницю між засобом масової інформації та інформаційним смітником.

Не знаю, чи готові сучасні медіа вважати це шкодою. Можливо, це їхня заповітна мрія. Не впевнений.

Загалом це проблема, рішення для якої поки не знайдено, тому що для цього потрібно повертати до суспільного інформаційного середовища інститут відповідальності. А цього, схоже, ніхто не хоче, крім окремих відщепенців як автор цього ниття.