Федоров: ставка на перемогу?

“…Спроба зіграти власну політичну гру всередині системи, рухливість якої не лише наглухо забита війною, а й паралізована затяжною внутрішньою деградацією, – хід сміливий, але, очевидно, ризикований. Федоров, мабуть, розраховує, що зовнішнє блокування політичної системи буде в осяжному майбутньому знято (ми всі на це сподіваємося, бо це означає нашу перемогу над Росією та скасування воєнного стану), а внутрішнє политичне болото вдасться якось очистити й оживити. Оптимізм, як на теперішній час, не лише рідкісний, а й політично ризикований – для публічної фігури мало що є таким небезпечним, як кинута виборцям надія, яка жодним чином не бажає здійснюватися. Не вірите – запитайте в Зеленського, він саме це відчув на собі.

Федоров міг зважитися на політичний ривок – або якщо він достатньо впевнений у такому сценарії, щоб зробити на нього велику ставку, або якщо він заражений хибними уявленнями про те, у якій політичній реальності ми зараз існуємо. У владних колах, як показують спостереження, приємним самообманом бавляться часто й із задоволенням, тому другий варіант анітрохи не менш ймовірний, ніж перший.

Але одне заперечувати неможливо: Федоров зробив спробу протестувати систему імені Зеленського на міцність, а розкисле за його (як мінімум) попустіння політичне болото – на в’язкість. І результати цього експерименту, хай би якими вони були, дозволять зробити деякі важливі висновки…”