Петер Калдре. “Вісь зла” сформувалася. А де ж “вісь добра”?

“…Те, що Росія, Північна Корея, Іран і Китай формально не називають свої відносини саме “віссю”, аж ніяк не зменшує небезпеку, що йде від них. Про це докладно пише журнал Foreign Affairs у випуску від 1 липня. Ці країни мають взаємні військові угоди, які можуть швидко набути чинності.

Загроза зростає ще й тому, що їхня співпраця має двосторонній характер: наприклад, в обмін на снаряди та ракети Росія ділиться з Північною Кореєю космічними технологіями. За наявними даними, російська космічна розвідка допомагала Ірану, коли той атакував об’єкти США на Близькому Сході. У разі бажання, вони здатні одночасно створити осередки напруженості в різних точках планети. А США не зможуть реагувати скрізь одночасно.

Мабуть, варто поставити питання: якщо існує “вісь зла”, то де ж “вісь добра”?

У часи Рональда Рейгана все було цілком зрозуміло. Можна було б подумати, що нею, як і раніше, є НАТО, але нинішня зовнішня політика США характеризується скоріше причіпками до власних союзників, ніж пошуком ефективних заходів боротьби з “віссю зла”. І це прикро, адже через кілька років може бути вже занадто пізно…”