Колись я не без задоволення подивився японський “Сукіякі-вестерн Джанго” і спробував собі уявити, як могла б виглядати аналогічна російська кінопродукція. Вийшло ось це (трохи відредактував):

“Расстегай-вестерн про Одинокого Пограничника, который спасает глубоко патриархальную Таёжную Электростанцию от двух конкурирующих банд. Первая состоит из конных бандитов в тельняшках, тюрбанах и с “калашами”. Вторая банда, конечно, должна выглядеть иначе - дельтапланы, лётные шлемы времён первых “фарманов” и поношенные эсэсовские мундиры. Бомбить будут, натурально, запальными бомбами времён Крымской войны”.

Все більше схоже на те, що зусиллями Кремля та умовного Дугіна моя “сценарна заявка” піде не до російського кіно, а прямо до російської реальності. На кожній Тайожоной Електростанції.