Келлі Стоунлейк. Заборона соцмереж для підлітків не спрацює. Як захистити дітей в інтернеті

“…На щастя, світ починає усвідомлювати шкоду, яку завдають соціальні мережі, особливо молодому поколінню. На початку липня незалежна експертна група представила голові Єврокомісії Урсулі фон дер Ляєн свій підсумковий звіт про те, як Європейський Союз може гарантувати безпеку дітей в інтернеті; підготовка відповідного законопроєкту очікується вже після літа.

У той час як деякі країни ЄС планують запровадити загальний віковий ценз, автори звіту виступають за пряму заборону токсичних елементів інтерфейсу – стратегію, яку підтримують як наукові кола, так і громадська думка. Якщо уряди справді хочуть захистити дітей, вони повинні зобов’язати соціальні мережі доводити безпечність своїх продуктів для отримання доступу до підліткової аудиторії – точно так само, як це вимагається від харчових компаній чи автовиробників.

Підхід, заснований на повній забороні за віком, ґрунтується на тому, що рішення, що викликають залежність в архітектурі соцмереж, є неминучими. Але це не так. Вони стали результатом багаторічного корпоративного лобіювання та небажання урядів займатися регулюванням.

Що не менш важливо, такий підхід є просто неефективним. Австралія стала першопрохідцем, запровадивши в грудні минулого року першу у світі заборону на користування соціальними мережами для неповнолітніх до 16 років. Однак уже в березні звіт Комісара з питань електронної безпеки, який перевіряв дотримання правил, виявив значні прогалини у правозастосуванні: рівень кібербулінгу та поширення інтимного контенту без згоди жертв анітрохи не знизився. У квітні більше ніж половина підлітків від 12 до 15 років все ще мали активні акаунти.

Усвідомивши це, Австралія також почала боротися безпосередньо з токсичними функціями соціальних мереж, які, як було доведено, підривають здоров’я та благополуччя дітей. Аналогічним чином Канада, Іспанія, Бразилія та Німеччина починають розуміти, що відповідальність за безпеку дизайну платформ необхідно покласти на самі технологічні компанії…”