Рейн Таагепера. Росія після вождя: чи матиме недоімперія третій шанс стати демократією

“…Неможливо позбутися відчуття, що час розплати для Росії настане вже цієї осені.

У країні посилюються проблеми з пальним. Транспортне сполучення між регіонами погіршується – хоч і поступово, що дає час на адаптацію. Водночас необхідність забезпечити збирання врожаю створює значне додаткове навантаження.

Урожай хороший, і частину його можна зібрати навіть старими комбайнами радянських часів, які працюють на дизельному пальному найнижчої якості.

Але й це пальне все одно спочатку треба видобути із сирої нафти та доставити споживачам.

За попередніми оцінками, у нинішній ситуації близько третини врожаю або залишиться на полях, або згниє поруч із ними. Це саме по собі унеможливлює експорт зерна, але для забезпечення потреб країни його вистачить – за умови, що його вдасться доправити до міст.

Що буде далі? Система логістики сільськогосподарської продукції стикається з дедалі більшими проблемами і критично залежить від наявності пального. Звісно, можна видобувати більше вугілля, але можливості його використання не вдасться розширити так само швидко.

А кожен розрив у ланцюгу постачань породжує нові розриви…”