Просто нагадаю. Січень 2023 року.

Керченський розрив: Чому Кремль зробить кримчан крайніми за поразку у війні

З 2014 року одним із опорних пунктів російської пропаганди в наративі про «російський Крим» було те, що ніякої анексії Криму не було, бо Крим злився з Росією сам, із власної ініціативи. А Кремль змушений був цю ініціативу підтримати, щоб через Чонгар не пішли на героїчний Севастополь «каральні ешелони бандерівців».

Саме цю нісенітницю з 2014 року транслювали мені в соціальних мережах земляки-севастопольці. Причому вони самі — і я бачив, що з абсолютною щирістю — підкреслювали, що це не Росія їх приєднала, а вони самі приєднали себе до Росії, за власною ініціативою і з повним усвідомленням своєї відповідальності за скоєне.

Кремлівська пропаганда просто зобов’язана вписати їхню щирість до списку своїх найбільших досягнень, оскільки саме вона дасть можливість — і досить скоро — зробити з проросійських кримчан головних «цапів-відбувайлів» за поразку у війні проти України.

Бо якщо саме проросійські кримчани змусили Росію приєднати Крим, значить, саме вони й запустили ланцюжок подій, який призвів до початку повномасштабного вторгнення у лютому 2022 року. Перемога над Україною, з-поміж інших імперських радощів, мала створити надійний «сухопутний коридор до Криму» і наповнити, нарешті, дніпровською водою Північнокримський канал, чи не так?

Проте «чистий виграш», який і в Криму, і в Кремлі заздалегідь вважали справою вирішеною, раптово обернувся для Росії та Криму військовою, політичною та економічною катастрофою. Відправною точкою для якої, як було показано вище, стала саме «ініціатива» проросійськи налаштованих кримчан, які змусили (і навіть примусили) Росію себе анексувати.

Тут важливо підкреслити пасивний стан — не «Росія зробила», а «Росію примусили зробити». Це важливий мотив, який звучить у російській пропаганді щоразу, коли вона намагається зняти з російської влади відповідальність за її рішення та дії. Наприклад, Росію «вимусили напасти на Україну» (а до того — на Чечню та Грузію), «спровокували на бомбардування мирного населення», ну і, звісно, її підступно «заманили в пастку з Кримом». Сама б вона ніколи на все це не пішла, що ви, їй же це «не вигідно», отже, це підступи ворогів.

Але яких саме «ворогів»? Хто Росію «вимусив»? Адже проросійськи налаштовані кримчани, згідно з офіційною версією, самі провели «референдум» і самі «приєдналися». Виходить, що «ворогами» були саме вони. У крайньому разі, ці кримчани виконували «політичне замовлення» якихось зловісних «англосаксів», які тільки й мріяли створити привід, щоб накласти на Росію санкції.

Пропаганді така позиція зручна, бо завдяки простому граматичному звороту Росія з агресора перетворюється на нібито жертву чиєїсь політичної гри. Кремль взагалі любить з будь-якого приводу зображувати себе обманутим, ображеним, приниженим, ні в чому не винним і таким, що не несе відповідальності за жодні свої капості.

До речі, постійне змішування понять відповідальності та винуватості — ще один характерний прийом російської пропаганди. Щойно мова заходить про відповідальність російської влади, одразу починаються заяви на кшталт того, що «усіх росіян хочуть зробити винними». І така демагогія, судячи з характеру дискусій у російських пабліках, чудово працює.

Винуватість, звісно, передбачає відповідальність, але зворотне твердження є хибним — відповідальність винуватості аж ніяк не означає. Винуватість суб’єкта визначає суд, а відповідальність за свої дії кожен із нас несе просто за фактом. У вас є сім’я — ви несете перед нею відповідальність. Ви є громадянином держави — і як громадянин ви несете відповідальність і перед нею, і за її дії. Звісно, якщо ви саме громадянин, а не підданий, який взагалі ніяк не впливає на ухвалення рішень в імперії та дії влади. З підданих, ясна річ, немає жодного спиту, вони просто імперська власність. Щоб уникнути відповідальності, їм достатньо заявити, що вони ні на що не впливали.

Але от у випадку з анексією Криму кремлівська пропаганда від самого початку вперто говорить саме про «волю кримчан». Це і є вказівка на відповідальність. І, повторюся, чимало проросійських кримчан свою відповідальність відкрито визнають, навіть наполягають на ній.

А оскільки різниця між «відповідальністю» та «винуватістю» кремлівською мовою всіляко замазується, виходить, що кримські прихильники Росії самі заявляють про свою «винуватість» — зокрема й «винуватість» у тому, що анексія Криму призвела до фактичної військової поразки Росії в Україні.

Тобто вони самі напрошуються на те, щоб Кремль зробив саме їх «цапами-відбувайлами» за військову, економічну та політичну катастрофу Росії. І Кремль цією можливістю скористається з величезним і неприхованим задоволенням, щойно деокупація Криму стане абсолютно очевидно неминучою, а Керченський міст перетвориться на «Керченський розрив».

Власне, це навіть не прогноз, а спостереження. Дивно називати «прогнозом» те, що вже відбувається.

Джерело: https://dron.media/pochemu-kreml-sdelaet-krymchan-krajnimi-za-porazhenie-v-vojne/