Юрій Мацарський. Султанат КВІР: як може виглядати Іран після замирення з США

“З самого початку війни проти Ірану президент США Дональд Трамп закликав іранську опозицію до рішучих дій. З його слів, опозиціонери мали йти захоплювати адмінбудівлі та військові частини, влаштовувати масові антиурядові протести та чекати на допомогу ззовні.

Це виглядало як план. Не найкращий, але все ж таки план: поки американці та ізраїльтяни бомблять ракетні шахти та флотські інсталяції, поки знищують штаби та арсенали, опозиція всередині країни – звісно ж в тісної координації з Вашингтоном – бере владу в містах, включно зі столичним Тегераном.

Проте ж виявилося, що такого плану не існувало, що ніхто в Штатах не збирався координувати свої дії з іранцями, що жодної реальної допомоги опозиціонери навіть не мали отримати. А коли в американської адміністрації почали питати, чому, власне, обіцяна підтримка так і не зʼявилась, Трамп не знайшов нічого краще, ніж почати розповідати про те, що протестувальникам в Ірані була відправлена зброя, але її нібито вкрали курди.

Кажучи дипломатичною мовою, Трамп робив необґрунтовані твердження та не навів жодних доказів ані відправки зброї, ані її викрадення будь-ким.

І саме так, як вони вступили у війну навіть без спроби координації з потенційними союзниками в Ірані, американці цю війну і закінчують – просто ігноруючи долю тих, хто готовий був їх підтримати, хто повірив у заклики Трампа…”