Гарно відволікає від повітряних нальотів старенький серіал “Nero Wolfe” із прекрасними Морі Чайкіним (Вульф) та Тімоті Хаттоном (Арчі Гудвін). Обрано манера іронічної стилізації, а епізоди не стільки зіграні, скільки виразно станцовані, причому танець від серії до серії змінюється - танго, чарльстон, полька, все дуже задерикувате і швиденьке. Перший сезон у цьому відношенні бездоганний, другий починається з якоїсь на диво дерев’яної серії, але потім відразу вирівнюється практично до колишнього рівня. При цьому дух 30-х років ретельно витриманий навіть при тому, що сюжети абсолютно по-хамськи перенесені в ранні 60-ті (один раз навіть мимохідь проходяться по Хрущову). Ще один момент, який підкреслює умовність та театральність постановки - у різних ролях другого плану задіяні одні й ті самі актори, своєрідна постійна “трупа” серіалу, і це рішення теж чудово грає. Загалом любителям легких детективів дуже рекомендую.