Серіал Аарона Соркіна “The Newsroom” почав виходити у 2012 році та протримався в ефірі два з половиною сезони. Ми його переглядаємо раз на два-три роки, зокрема для того, щоб оцінити, наскільки він точний у прогнозах на розвиток політичного та медіа-середовища у США.

Головною темою серіалу була криза Республіканської партії США - втім, демократам теж діставалося неслабко. У серіалі політиків та олігархів називають їх справжніми іменами, з точним цитуванням їхніх позицій та декларацій, і що важливіше – з обговоренням сценаріїв загроз, які ці позиції та декларації несуть для громадян та державних інституцій США.

І якщо в 2012 році ці загрози виглядали гіпотетичними, то вже в першу каденцію Трампа значна частина “лякалок” стала цілком відчутною реальністю (яку адміністрація Байдена потім здебільшого ігнорувала), а друга каденція Трампа показала, що побоювання Соркіна виявилися навіть надто помірними.

Я дуже ціную здатність авторів створювати такі сценарні моделі. Навіть якщо вони не запобігають катастрофі, вони про неї попереджають.

Те, що такі попередження соціум не бажає чути і нічого не робить для запобігання краху - окремий мотив, який у “The Newsroom” теж звучить дуже потужно.