Знову натрапив у фейсбуці на звинувачення, що хтось когось не того лайкнув: “Ааааа, якщо ти його лайкаєш, навіщо ти мене читаєш, відпишись, припини мене переслідувати, розфренд і дівоче прізвище!”

Яскравий приклад проблеми сприяття - читач приходить у роман зі своїм контекстом, вичитує там своє власне лайно і звинувачує автора в тому, що він це лайно туди навалив. Припустити, що в автора свій контекст і спробувати його сприйняти такий читач просто не вміє. Для нього контекст буває лише його власний, інші ж всі безконтекстні та жалюгідні.

Що таке фейсбучний “лайк”? Однокнопкова реакція на текст, зображення, посилання або коментар. Там написано “Like”, але це просто знак того, що читач зволив зреагувати на публікацію, а не освідчення в любові до автора і не клятва вірності його ідеалам. Для мене (це саме мій контекст) “лайк” означає, що я пост побачив. Усе. Не “згоден”, не “рекомендую”, не “автор геній, текст какфета”, а просто - я це побачив.

Але, звісно, ​​інші мають право сприймати це інакше. Я не проти. Я тільки відразу попереджаю, що для мене чужі контексти не інструкція до виконання, - так само, як і мої контексти для інших.

Здається, я вже писав колись щось подібне, але актуальність тема не втратила, так що можна і повторити.