#киноvmist

Вітаю, спільнота.

Цього разу у мене для вас огляд нового, але вже нашумілого, серіалу. А також одного цікавого навіть дорослим мультфільму.

Лицар сімох королівств. Прем’єра цього нового міні серіалу від HBO відбулась 18 Січня. Вже перші серії отримали дуже гарні відгуки і від критиків, і від звичайних глядачів. Але я вирішив додивитесь весь сезон, щоб мати повністю сформоване думку, перш ніж писати про нього. Минулого тижня я переглянув останній епізод і для мене це одне із кращих шоу, що я бачив останнім часом. Чому я так вважаю? Я поціновувач творчості Джорджа Мартіна, автора циклу «Пісні льоду і полум’я» (включаючи «Гру престолів»). Серіал переповідає його новелу «Лицар бурлака». Нам покажуть турнір в Ешфорді у якому прийматиме участь молодий мандрівний лицар Дункан Високий – головний герой серіалу. На відміну від «Гри престолів» та «Дому дракону» події у «Лицарі сімох королівств» мають набагато менший масштаб, тут ми не побачимо багатотисячні битви чи глобальні політичні змови. Не потрібно запам’ятовувати усі ті королівські дома, хто чий союзник, і хто кого намагається зрадити. При цьому історія має справжній пригодницький дух. Перше, що вирізняє «лицаря» - це хронометраж кожного епізоду. Він в середньому складає 30 – 35 хвилин, це набагато менше ніж у двох інших серіалів про Вестерос від НBO. Навіть якщо порівнювати взагалі з серіалами, це все ще менше стандартних 45 хвилин. І на мою думку це анітрохи не зашкодило. Навпаки, у мене майже не було відчуття штучної затягнутості. Ще одна характерна риса – наявність гумору. Авжеж це не комедійний ситком, але його тут на порядок більше аніж у тій же «Гри престолів» чи «Дому драконів» ( в останньому напевне взагалі про гумор не чули, у «престолах» хоч іноді буле непогані жарти від Тиріона.) Це робить шоу напрочуд живим. Наступний плюс – актори. І я не тільки про головних героїв – Дунка і його зброєносця. НВО цього разу дуже гарно попрацювала і майже усі герої другого плану чимось да запам’ятовувались. Сер Лайонел Баратеон – напрочуд харизматичний і веселий, вечірка у його наметі була однією із яскравих подій серіалу. Мудрий і справедливий Бейлор Таргарієн, як взірець для наслідування. Навіть поганці відігравали на відмінно і у мене не було ніяких нарікань до них. Окремо слід згадати і першу турнірну битву Дунка. Тут не буде ефектної хореографії бою на мечах. Все виглядатиме максимально просто. Молодий лицар крізь щілину свого шолому має вкрай малий кут огляду. Він навіть не встигає зрозуміти хто і звідки наносить удари. За кілька хвилин він вже впав з коня і пропустив декілька нещадних ударів по голів, та отримав поранення. Йому неймовірно важко після цього навіть тримати важкий меч. Цей бій не викликає захоплення, а радже жахає. Але гадаю з великою вірогідністю так у реальності і міг виглядати перший бій. Цей реалізм теж захоплює глядачів. Ну і напевно не можна тільки хвалити, то ж скажу один з недоліків серіалу для мене. Раніше я обмовився, що майже не відчував затягнотості епізодів. Так ось слово «майже», тут не даремно. Можливо мій мозок вже зруйновано впливом Reels та Shorts, але останній епізод мені здався трохи нудним, бо не відбувається майже ніяких подій, більшість часу ми просто спостерігаємо за внутрішніми стражданнями головного герою. Наостанок розповім, як серіал ще й покращив моє знання мови. «Лицаря бурлаку» я читав ще багато років тому російською. У оригіналі твір має назву «The Hedge Knight». Тут hedge у значенні живопліт. Мандрівних лицарів без дому, без сюзерена там без землі називали hedge knight, бо дуже часто їм доводилось ночувати просто неба біля живоплоту або в кущах. В англійській hedge у певних історичних і соціальних контекстах означає «людина, яка живе на узбіччі суспільства». Російською назва звучить «Межевой рыцарь». Ну напевне «рыцарь живой изгороди» звучало би доволі дивно. Тут слова «межа, межевой» використовується у сенсі кордону між землями. Натяк на то, що такі лицарі не мали власних володінь. І саме під такою назвою я запам’ятав цей твір. То ж коли у серіалі Дункана неодноразово називають лицарем бурлакою, я здивувався. При чому тут бурлак. Але це тому, що я думав про російське слово «бурлак»- зазвичай наймит, робітник, який тягне баржу на річці. Я не розумів до чого його вживають у серіалі. Але виявилось, що є українське слово «бурлака» - мандрівник, людина без дому, вільний бідняк. Тобто російське «бурлак» та українське «бурлака» мають доволі різні значення. Отакий у мене вийшов для вас невеличкий урок з української.

Зоотрополіс 2. У цього відносно нового мультфільму є одна напрочуд гарна особливість. Не дивлячись на вікове обмеження в усього 7+ років його буде цікаво дивитись навіть дорослим. Тут навіть важко зрозуміти хто отримує біль задоволення від перегляду – діти чи дорослі. Мультфільм має досить гарну яскраву анімацію, дуже багато звірів, весела музика – це неодмінно повинно сподобатись дітлахам. У той же час у сюжеті розкидано немало смішних відсилок до різних культових фільмів. Наприклад, один з головних героїв, Лис, цілує перстень на руці дочки гангстера – ну це ж впізнавана відсилка на Хрещеного батька. Або коли напарники поліцейські намагаються наздогнати машину злодія і прискорюють свій автомобіль, використовуючи закис азоту – прямий референс на форсаж. Навряд чи маленькі діти зрозуміють ці пародійні моменти, але ось дорослі повинні оцінити цей гумор. Взагалі сюжет мені дуже нагадує поліцейські бойовики про напарників 90-х років: «Година пік», «Смертельна зброя». Тут те ж буде детективна історія, підступні злодії, навіть корумпований мер і начальник поліції, що за всіма правилами жанру буде на початку пісочити головних героїв – напарників салаг. То ж якщо вам набридлі усі ці «Крижані серця» та «Корпорації монстрів» то сміливо вмикайте «Зоотрополіс 2». Насправді мультфільмів у такому жанрі не так вже і багато.