Вітаю, спільнота.

Замість вступу:

Учень: Учителю, скільки років мені потрібно, щоб осягнути Дао?
Майстер: П’ять років.

Учень: А якщо я навчатимусь удвічі старанніше?
Майстер: Тоді сім років.

Учень: А якщо я присвячу навчанню весь свій вільний час, що маю?
Майстер: Тоді десять років.

Учень: Чому ж так?
Майстер: Коли ти надто поспішаєш, твій погляд чіпляється за мету. А той, хто бачить лише мету, втрачає шлях.
—

Початок нового року – це традиційний час, коли більшість з нас замислюєтеся над своїми бажаннями, а більш рішучі навіть будують плани на майбутнє. Скинути зайву вагу, слідкувати за здоров’ям, кинути палити, отримати підвищення, розпочати власний бізнес – усі ці думки полюбляють з’являтися в голові у перших числах січня. Коли найкращий час розпочати щось нове? Авжеж з нового року. Так, поширеною відповіддю є також – з наступного понеділка. Але сприйняття того, що ви відкладете щось на тиждень, психологічно сприймається легше (навіть якщо ви робити це з тижня в тиждень) ніж усвідомлення, що ви не розпочали робити те, що обіцяли собі розпочати з нового року.

Цей пост буде про зміни, бо саме вони є рушієм до ваших мрій. Ви не помічали, як іноді наш мозок чинить опір змінам. На цю тему у мене є кілька дуже гарних афоризмів:

Зміни лякають сильніше за смерть, бо смерть — відома, а зміни — ні.

Смерть здається далекою, а зміни — неминучими, тому й страшніші.

У західному світі дуже популярним є інноваційний підхід. У цьому контексті «інновації» слід сприймати як процес радикальних змін. Інновації характеризуються раптовістю, масштабністю та видовищністю. Ось приклади таких змін:

  • Ви розпочинаєте притримуватись здорового харчування і назавжди відмовляєтесь від своїх улюблених, але шкідливих страв.
  • Ви одним днем кидаєте палити.
  • Ви розпочинаєте ходити в спортивний зал три рази на тиждень і займаєтесь не менше ніж 1.5 години.

Звучить круто, ви можете навіть похвалитися своїми радикальними змінами друзям, родині чи колегам на роботі. Очікуєте швидких позитивних змін і пишаєтесь собою. І це триває десь тиждень, два. Але ось увесь ентузіазм згасає, вам все більше хочеться повернутися до звичного меню, пропустити тренування. Треба бути дуже дисциплінованою людиною, щоб не здатися. Мозок просто лякається таких сильних змін.

У Японії досить поширеним є інший підхід до змін – Кайдзен. Досить цікаво, що саме американці під час відбудови Японії після другої світової війни познайомили місцеве населення з ідеями, які лягли у основу кайдзен. Згодом у США ці ідеї були на деякий час забуті, в той час як у Японії вони набули поширення. Мені здається філософію кайдзен можна описати наступним влучним висловом: «Один маленький крок може змінити ваше життя». Ну а якщо подоходити більш формально, то кайдзен – це використання дуже маленьких кроків для поліпшення звичок, процесу або продукту. Ці постійні невеличкі кроки ведуть до постійного вдосконалення. І так, я не даром вжив два рази слово «постійний», воно відіграє тут значну роль.

Як я вже казав, будь які зміни, навіть якщо воно на краще, лякають нас. Спроби досягти цілей за допомогою радикальних або революційних методів часто зазнають невдачі, бо вони лише посилюють цей страх. Але маленькі кроки в стилі кайдзен пом’якшують негативну реакцію мозку, стимулюючи раціональне мислення і творчий підхід.

Якщо вас зацікавив цей підхід, то раджу ознайомитись з книгою клінічного психолога Каліфорнійського університету Роберта Маурера «Метод кайдзен». Її можна прочитати буквально за декілька вечорів, лише 150 сторінок. При цьому книга містить дуже багато практичних порад, та розглядає філософію кайдзен з різних кутів.

Ось лише один приклад з книги. Джулія сиділа в оглядовій кімнаті, з її очей текли сльози. Вона звернулася до Медичного центру Каліфорнійського університету, скаржачись на високий кров’яний тиск і втому. Джулія сама виховувала двох дітей і, за її власним зізнанням, була трохи втомлена і жахливо пригнічена. Роберт разом з молодим лікарем висловили велику стурбованість станом здоров’я Джулії. Наднормова вага і сильний стрес значно підвищували ризик діабету, серцевих патологій та тривалої депресії. Цілком очевидно, якщо не вдатися до певних кроків, на Джулі чекають лише хвороба й відчай. Маурер знав цілком дешевий і перевірений спосіб допомогти. І це не якісь чарівні пігулки. Регулярна фізична активність мала вирішити усі проблеми. Раніше Роберт без вагань став би переконувати Джулію почати бігати, кататися на велосипеді, якщо треба, то вставати кожен день на годину раніше і приділяти цей час тренуванням. Але зараз він усвідомлював, що пацієнтка мусить невтомно працювати, бо хто ж ще забезпечить дітям дах над головою. Маурер міг упевнено передбачити, як скористаються його порадою. Джулія відчує, що її не зрозуміли («Де я знайду час для занять? Ви мене взагалі не розумієте!») і що вона сама в усьому винна. Роберт вирішив проекспериментувати і запропонував Джулії спробувати марширувати перед телевізором по одні хвилині щодня. Пацієнтка усміхнулась і погодилась. Звичайно, ця проста вправа не приносила великої користі здоров’ю. Але вже наступної консультації настрій Джулії значно покращився. Вона почала вірити в себе і навіть запитала: «Що ще я можу робити протягом однієї хвилини?». Повільно, але впевнено Маурер почав скеровувати Джулі до більш здорового способу життя, привчаючи її до спорту по одній хвилині. Вже за кілька місяців Джулі записалася на курси з аеробіки.

А зараз час для прикладу вже з мого особистого досвіду. Влітку я вирішив змінити свій розпорядок дня. Моєю метою було розпочати лягати спати на 2 годині раніше ніж зазвичай. Суттєво змінити режим сну в один момент, та ще й постійно дотримуватись його, вкрай важко. Починаючи з того, що ви просто не буде встигати зробити якісь елементарні справи, які ви звикли робити перед сном кожен день, і закінчуючи тим, що ви просто будете дивитись у стелю намагаючись заснути, але сон не буде приходити. Не вірити? Спробуйте. То ж я пішов шляхом кайдзен. Кожні три-чотири дні я рухав час сну на 15 хвилин раніше. Це вже не виглядало так складно. І десь за 3 тижні я досяг своєї мети.

То ж можу рекомендувати вам цей метод з усією впевненістю, як людина, яка сама перевірила його на практиці. Наостанок нагадаю, що докладно дізнатися про цей підхід можна з книги Роберта Маурера «Метод кайдзен».