Вітаю, спільнота.

Сьогоднішній допис я б озаглавив «Як я розчарувався у крипті».

Звучить як клікбейт, ну і не хай. Почну з невеличкої передмови про себе. У минулому я ніяких справ з криптовалютами не мав, і взагалі досить поверхнево уявляв як це все працює. В основному моє уявлення було сформовано фільмами та напевно періодичними публікаціями в медіа. Влітку побачив на vmist пост про крипту та вирішив трохи в цьому розібратися, і по можливості самостійно ще й протестувати. Кажуть навчання новому корисно для мозку.

Для початку я хотів пройти якийсь курс для «чайників», перед тим як щось десь купувати. Платити гроші за курс на Udemi мені стало шкода, і гугл привів мене на безкоштовний курс від Binance. Він був на англійському, але при цьому досить непоганий для новачка. За 5 годин я дізнався основи блокчейна, які найбільш поширені криптавалюти, що таке холодний та гарячий гаманець, хешування, токени, ідеї децентралізації. Що ж, прийшов час випробувати нові знання на практиці.

Я запитав гугл які зараз найбільш популярні мобільні крипта гаманці в Україні, та з запропонованого списку обрав Exodus. Його було досить легко встановити на телефон. Я не розглядав крипта валюту як метод інвестування, ну в мене є основна робота і я не маю бажання витрачати увесь вільний час на дослідження ринку крипто інвестицій. То ж вирішив придбати USDT. На скільки я зрозумів це стейблкоін, який теоретично прив’язаний до курсу долару. Перевірив що майже весь останній рік 1 USDT коштував приблизно 1$. Виглядає що курс і справді стабільний. Чому я взагалі вирішив купляти USDT? Ну по-перше просто було цікаво розібратися в усій цей крипто двіжухі, ну і як альтернативний спосіб оплати. Недарма ж радять мати кредитки декількох різних банків, ось буде ще один запасний метод платежів. Раптом щось станеться.

Exodus запропонував купляти коіни на blockchain.com. І тут мене чекало перше розчарування. Біржа вимагала якийсь документи для підтвердження особи. А як же усі ці розповіді про анонімність і що «великий брат» не буде слідкувати за твоєю криптою? Ну мені нема чого приховувати, з усіх моїх статків сплачено податки, то ж я пройшов процес верифікації. Хоча кажучи правду, мене це трошки роздратувало, бо вимагало додаткових зусиль. І тут мене чекала вже наступне розчарування: Приват банк відхилив мою транзакцію на покупку USDT. Спробував ще раз – то й же самий результат. Спробував картку іншого банку – та ж сама ситуація. Виявляється банки забороняють зараз купувати криптовалюту на міжнародних біржах.

Ну я так легко не здаюся і відшукав українські криптообмінники. Здається сайт Obmify.co допоміг мені в цьому. Але тут виникла інша проблема: багато обмінників дозволяли купувати USDT починаючи мінімум з 1000 доларів. Переказувати зразу невідомим людям 1000$ я не мав наміру. Як хтось відомий казав: «Я ж не лох». Мій пошук продовжувався і нарешті я знайшов місце де можна було купити соточку USDT. Процес виглядав просто - переказуєш гроші на карту і відсилаєш номер свого гаманця. Але перед цим мене попросили взяти білий аркуш А4, написати на ньому сьогоднішню дату, і з цим аркушем і відкритим паспортом сфотографуватися і вислати фото. Робити ці фота у стилі «заручника» мені прямо дуже стало ліньки. І справа навіть не в тому, щоб висилати фото паспорта комусь невідому. В мене просто не було бажання шукати десь у квартирі чистий А4 і займатися оцією всією фотосесію. Спробуйте самі себе сфотографувати тримаючи лист аркуша і ще й відкритий паспорт у руках. Я трохи погуглив і дізнався, що це одна з варіацій так званого KYC (Know Your Client) процесу, коли постачальник послуг вимагає ідентифікацію клієнта перед тим як надати йому послугу. Майже усі онлайн криптообміники, що я знайшов, працювали згідно KYC. На цьому моє терпіння скінчилася і я залишив ідею з покупкою USDT.

Підсумовуючи, моя основна претензія до криптавалюти – занадто сильна зарегульованість. Мої очікування були, що я швидко і без ніякої бюрократії зможу купувати крипту. Натомість це вимагає багато зусиль. Я розумію коли традиційні фінансові установи, як то банки, вимагають документи, щоб відкрити рахунок. Але навіщо це у галузі, яка наче від самого початку пропагує анонімність і не підконтрольність традиційним фінансовим інститутам? Можливо я щось робив не так і існує більш легкий спосіб, але в мене вже зникла цікавість до USDT.