Вітаю, спільнота.

Пам’ятаєте кілька місяців тому я розповідав про українське dark фентезі «Аркан вовків». Багато хто вважає його одним з найкращих українських у своєму жанрі, та й в мене вийшов досі схвальний відгук, як ви могли помітити. Після прочитання цього роману, я не міг дочекатися виходу продовження від видавництва «Старого Лева». У самому кінці літа це трапилось і я хочу поділитися своїми враження від продовження «Аркану вовків».

Друга книга серії Літопису Сірого ордену має назву «Тенета війни». Павло Дерев’янко продовжує розповідати свою історію українського гетьманату. Якщо перша частина була зосереджена навколо молодих козаків характерників, їх перших випробувань, першого кохання, дорослішання, то друга частина відкриває світ політичних інтриг, зрад, таємної дипломатії та боротьби за владу. Голова Таємної варти, елітної структури, що покликана охороняти Гетьманат поряд з Січовим військом і Сірим орденом, змовляється з Святішим Патріархом Київським і всієї Русі-України Симеоном з метою знищення Сірого ордену. Таємна варта завжди бачила конкурентів в козаках характерниках і бажає їх усунути раз і назавжди, щоб вони не пхали свого носа в їх діла. У церкві також вже досить довгий конфлікт з Сірим орденом, вони вважають її членів відступниками, що продали свою душу в обмін на надприродні здібності. Проблема у тому, що ще син Богдана Хмельницького, Тимош, захистив рицарів ордену грамотою привілеїв і недоторканості, після того, як характерники проявили себе під час оборони Українського гетьманату від Смарагдової орди. Але є одне виключення – якщо звинувати Сірий орден у державній зраді, то це дасть можливість знищити його навіки. Я розумію, що конкуренція різних силових відомств, досить звичне явища, але усе одно з цікавістю подивився коли ж Павло Дерев’янко написав цей сюжет. 5 років назад у 2020 році він закінчив роботу на «Тенетами війни», але читаючи у мене виникла насправді дуже сильна асоціація з літніми подіями. Не вистачило напевне лиш студентів Могилянки чи Святого Володимира з картонками і гаслами «Руки геть від характерників». Напевно це є майстерство – писати так, що навіть з плином часу все ще можна бачити щось актуальне для сьогодення.

Що ж стосується головних героїв, то це все ті ж молоді характерники – Пилип, Гнат, Ярема та Северин. Після подій, описаних у першій книзі, пройшло не так вже і багато часу – 7 років. Але ці 7 років дуже змінили героїв. Всі вони пройшли крізь страшну Острівну війну між Двоморським союзом (до якого входили Український гетьманат, Кримське ханство, Польське королівство та держава Литовська) і Північним альянсом ( у складі Швеції та деяких інших королівств північної Європи). Двоморський союз вийшов переможцем, але дуже багато гарних воїнів загинуло, Сірий орден знекровлено. Відлуння і флешбеки цієї кровавої війни не дають спокою героям. І деякі з них вже замислюються, чи таким гарним рішенням було вступити у ряди козаків характерників. Їхні юнацькі мрії про службу і життя повне героїчних пригод насправді виявляється не надто легкою ношею. Чи потягнуть вони її? Бо саме їм випаде долею спробувати зупинити підступні планів ворогів.

Слід зазначити, що всі події роману проходять на фоні виборів нового гетьмана. Автор цікаво змальовує двох основних претендентів: Борислава Нічогу, головного кандидата від Лівобережжя, що служив у війську Січовому і був одним з героїв Острівної війни, та Якова Ярового, фаворита від Правобережжя, відомого шляхтича зі знаного роду. Як і належить, питання виборів буде рясніти на перших шпальтах журналів та газет, на результати будуть приймати ставки, а палкі дискусії в корчмах призводитимуть іноді й до бійок. Але головне те, що саме новий гетьман, в кінці кінців, вирішить долю Сірого ордена.

Підсумовуючи, скажу що друга частина навіть перевершила мої очікування. Це вже не проста цікава історія подвигів окремих людей, тут все виглядає набагато більш масштабна. Якщо ви ще не мали нагоди прочитати «Тенета війни», то як каже опис книги на одному з сайтів: «Приготуйся до крові та сліз, що затьмарюють блиск героїчних легенд». Я ж в очікуванні фінальної третьої частини, що повинна вийти у видавництві «Старого Лева» вже у грудні.

Вже дописуючи цей пост, я знайшов у YouTube буктрейлер цього твору. До цього я навіть не знав, що існує таке явище як «буктрейлер». Залишу його також тут: Буктрейлер «Тенета війни».