Вітаю, спільнота.
В історії України було багато цікавих періодів. Це і часи Київської Русі, коли Київ був столицею могутньої держави на чолі з легендарними князями, і етап спроби побудови незалежної держави серед хаосу імперій у 1917-1921 роках, і древні часи Скіфів, і період Кримського ханства на території сучасного Криму. І ще багато чого іншого. Але для мене завжди найбільш цікавими були історії про козацьку добу, про відчайдушних козаків, які у різні часи воювали і з татарами, і з Московським царством, і з ляхами, і з Османською імперією. І ось нещодавно я побачив у Facebook допис, де автор рекламував роман Павла Дерев’янка «Аркан вовків». Він називав його кращим українським dark фентезі і неодмінно радив прочитати усім поціновувачем цього жанру. Що ж, я ще не читав жодного фентезі українського автора (та й взагалі я не багато фентезі читав) , але якщо вже починати - то з кращого. До того ж головний герой цього твору – казак характерник. Це спонукало мене купити цю книгу наступного дня. Раптом хтось не знає, характерниками називали воїнів які начебто мали магічні здібності. Наприклад, таким вважали легендарного отаман Івана Сірко.
«Аркан вовків» є першою книгою з трилогії літописів Сірого ордену і розповідає про альтернативну реальність. У цій реальності в Україні 1845 року Гетьманат залишається незалежним після Богдана Хмельницького, а країною правлять обрані гетьмани та Червона й Чорна ради. Мир у державі охороняється Січовим військом, Таємною Вартою та загадковими лицарями Сірого Ордену, який складається з козаків – характерників. Головним героєм оповідання є молодий хлопець Северин. Він з дитинства готується стати членом Сірого Ордену, беручи приклад зі своїх батьків. Але бути характерником означає не тільки отримати магічні здібності, як наприклад можливість перетворення у вовка, але й стати проклятим. Усе в цьому світі має свою ціну. Протягом близька 500 сторінок я спостерігав захоплюючу історію дорослішання, дружби, кохання, честі та вибору. Мені сподобався відгук історика Віталія Ляска, я мав схоже відчуття:
Читаючи «Аркан вовків», читач безперестанку йде немов по межі. Межі посеред фентезі та альтернативної історії, гаданої реальності та правдивої містики, сили та вразливості. Тут Павло Дерев’янко творить окремий світ Гетьманату, який вражає своєю глибиною та осмисленістю. Аж раптом ця межа, наче на світанку, розмивається, і ти вже сумніваєшся, де історія а де вигадка. І це невідоме вабить тебе ще дужче.
З цікавого можу ще сказати, що фентезі містило багато невідомих мені слів. Є люді, котрі просто намагаються зрозуміти значення нового слову з контексту, але це не про мене. Я мусив загуглити кожне незнайоме слово. Що ж тепер я знаю що «джура» - це молодий вихованець, зброєносець і помічник досвідченого козака, «клямра» - це пряжка чи застібка для одягу, взуття, сумок, і багато інших нових слів.
В цілому, я щиро раджу першу книгу з трилогії літописів Сірого ордену усім поціновувачем фентезі та пригод. Ви маєте можливість стати свідком дикого, містичного та могутнього аркану вовків. Що стосується мене, то я вже збираюся передзамовити другу книгу серії – «Тенета війни».