#киноvmist

Вітаю, спільнота.

Якщо хтось із вас відзначає це веселе й моторошне свято Хелоуїна, маю кілька серіалів, що пасують його атмосфері.

Кришталеве озеро. Якщо ви шанувальник жахів, то неодмінно чули про франшизу «П’ятниця 13». Це один з еталонних зразків слешерів. Головний антагоніст серії - Джейсон Вурхіз: мовчазний маніяк у хокейній масці з великим мачете, яким він нещадно розправляється зі своїми жертвами. Цей образ набув такої популярності, що його можна було зустріти навіть у численних відеоіграх. І ось незадовго до цьогорічного Хелоуїна, а саме 15 жовтня, A24 випускає «Кришталеве озеро» - приквел до відомої франшизи. Як каже слоган: «До П’ятниці, 13-го був Крістал-Лейк». Серіал має 8 епізодів і зосереджений на Памели Вурхіз, матері Джейсона. У 1971 році Памела разом зі своїм хворобливим сином живе в невеличкому провінційному містечку Крістал - Лейк. Джейсону приблизно 12 років, і він має серйозну деформацію черепа та обличчя. У 70-х, напевно, ще й слова такого, як «булінг», не було, проте легко уявити, як інші діти ставилися до Джейсона. Влітку місіс Вурхіз влаштовується кухаркою в літній дитячий табір, що розташований просто біля озера, яке й дало назву всьому містечку. Вона не хоче надовго залишати сина самого вдома, тож відправляє його до цього ж табору. Це було не найкраще рішення - у результаті прикрого випадку Джейсон тоне в озері, а його тіло так і не знаходять. Памела дуже важко переживає втрату, та й ще на додачу до цього її починає наздоганяти минуле, про яке вона воліла б ніколи не згадувати. Усе це разом неабияк впливає на психіку головної героїні. Дуже швидко стає ясно, що Памела аж ніяк не слабка жінка, зламана горем, а радше холоднокровна вбивця, яку не турбують докори сумління Серіал також привідкриває таємницю походження Джейсона та показує, які події зробили його тим, ким він зрештою став. Глядачі зустріли «Кришталево озеро» доволі тепло, він має 7.4 IMDB. Це один з найуспішніших проєктів року для А24. Особисто моє враження - це не хіт, але доволі міцний середнячок, який добре зайде на Хелоуїн. Позитивно відзначу гру головної героїні у виконанні Лінди Карделліні: вона вдало поєднала образ тихої, покірної жінки з 70-х і холоднокровної психопатки, що ріже людей наліво й направо. До недоліків віднесу трохи розтягнутий темп - скоротивши серіал на кілька епізодів, його можна було зробити значно динамічнішим.

Падіння дому Ашерів. Готичний мінісеріал жахів від Netflix, створений за мотивами однойменного твору Едгара Алана По та інших його робіт. У першоджерелі події розгортаються в XIX столітті, але творці серіалу вирішили осучаснити матеріал і перенесли головну сюжетну лінію в наш час. Головні герої – велика родина Ашерів. Глава родини Родерік Ашер керує величезною медичною корпорацією «Фортунато Фармасьютикалс», що приносить мільярдні статки. У Родеріка шестеро дорослих дітей від різних жінок, і майже всі вони - типовi мажори, розбещені величезними статками родини. Стосунки між дітьми далекі від дружніх: вони суперничають за право успадкувати батькову медичну імперію. Та раптом вони починають помирати один за одним. Кожна смерть виглядає доволі жорстокою й кривавою. І якщо перші трагедії ще можна списати на випадковість, то після загибелі третьої дитини Родеріка стає зрозуміло, що це щось персональне й безпосередньо пов’язане з цією родиною. Напередодні кожної трагедії біля жертви бачать таємничу жінку у масці. У той же час паралельною сюжетною лінією є судовий процес проти Ашерів, де прокурор Дюпен звинувачує медичну корпорацію у фальсифікаціях та злочинах, метою яких було приховати небезпечність їхнього головного препарату - знеболювального Лігадон. У залі суду Дюпен заявляє, що один з дітей Родорика уклав угоду з ФБР. Після цього параноя в родині зростає в рази - кожен починає підозрювати кожного. Серіал цікавий ще й тим, що «Падіння дому Ашерів» Едгара По є його основою, проте кожна смерть одного з нащадків Родеріка відсилає до окремого твору письменника - ніби оповідь в оповіді. При цьому історія виглядає цілісною. Глядачам сподобалась ця адаптація про що свідчать високі рейтинги. Проте дехто вважає, що серіал дещо занадто експлуатує тему розпусти, наркотиків та вечірок. На противагу цьому додам, що мене щиро повеселила їдка сатира на ультрабагатіїв.