Вітаю, спільнота.

Як часто ви читаєте? І я маю на увазі не стрічку facebook, не якийсь новинний сайт, а саме книги? Соцопитування каже що 17% процентів українців читає книжки кожен день. У той же самий час 62% опитаних не купили жодної книги за весь останній рік. І ще з цікавого - з початком повномасштабної війни кількість людей, що читають кожен день, трохи зросла. Це соцопитування не нове, але я не думаю що уподобання українців різко змінилися за останній рік. Доречи, країнами де найбільш читають є Китай та Тайланд. А найменш популярною звичка читати є у Нідерландах та Південній Кореї. А ось ще декілька цікавих фактів: в середньому жінки читають більше ніж чоловіки, найпопулярнішим жанром у Америці є романи, а міленіали читають більш за всі інші покоління.

Що стосується мене, то я не так багато читав книги, але вирішив це змінити. У одному з моїх попередніх постів я розповідав про книгу «Атомні звички», яка справила на мене дуже гарне враження. Я вирішив використати деякі практики з цієї книги, щоб розвинути нову звичку читати. То ж тепер я намагаюсь кожен день читати не менше 20 хвилин. Хтось може вважати, що 20 хвилин це дуже мало. На що я відповім: «головне регулярність сталість та систематичність». До того ж, якщо в мене гарній настрій, є вільний час, чи я знайшов дійсно щось цікаве, то я можу занурятися у читання і на годину. 20 хвилин лише нижня межа. А як часто читаєте ви? Пишіть в коментарях, дійсно цікаве вподобання спільноти.

А якщо ви шукаєте, що цікавого почитати, то сьогодні я порекомендую вам одну гарну книжку. Я вже декілька разів робив дописи з літературними рекомендаціями, але жодного разу серед них не було українських авторів. І я вирішив, що це потрібно виправляти. Тож сьогодні хочу вам розповісти про Ілларіона Павлюка та його твір «Я бачу, вас цікавіть пітьма». Ілларіон - сучасний письменник, а згадана книга – його найвідоміший психологічний трилер, який увійшов до короткого списку премії «Книга року BBC — 2020», а у 2023 році очолив топ продажів «Видавництва Старого Лева». Це безумовний бестселер в Україні.

Сюжет книги обертається навколо Андрія Гайстера, у минулому найманця французького легіону, а зараз київського кримінального психолога. Його відправляють консультантом у занедбане селище Буськів Сад. Однієї зимової ночі там зникла маленька дівчинка, проте ніхто не хоче розкривати справу, навіть місцевий дільничний Субота радше заплутує слідство, ніж допомагає йому. Андрій щиро вірить що дівчинка ще жива і її можна врятувати, у той час як більшість місцевих виказують абсолютну байдужість щодо долі зниклої дівчинки.

У книзі буде багато чого містичного, я не раз зупиняв себе на думці: «Це ж наче схоже на детектив. Як це все буде пояснене далі?». Разом з тим написано дуже цікаво, я зачитувався до пізнього вечора. Ще одним плюсом для мене було, що події відбуваються у знайомих місцях, де я не раз бував, наприклад, київський вокзал. Мені завжди подобається коли у художній літературі йде згадка місць, які я особисто відвідував. «Я бачу, вас цікавіть пітьма» мені чомусь трохи нагадала «Майстер і Маргарита». Також бачив відгуки, де люди бачать асоціації з «Аліси у Дивокраї» Льюїса Керрола.

Оце вже збирався завершувати цей пост і натрапив на цитати з книги. Вони мені сподобались, то ж залишу кілька тут:

«Не можна стати людиною о сьомій, якщо ти не був нею до сьомої.»

«Якщо ви цікавитеся пітьмою, то й пітьма, безсумнівно, цікавиться вами!»

«Кожному своє» - це ідеальне виправдання будь-якого зла.

«Знаєте, чим відрізняється псих від неврастеніка? Псих упевнений, що двічі по два — вісім, і спокійний. А неврастенік знає, що чотири, — і нервується саме через це!»

Що ж на цьому це все, щодо моїх сьогоднішніх рекомендацій. Усім гарного робочого тижня.