Сьогодні майже випадково трохи послухала Гордона. Ну, того, що типу журналіст.
Хм. Як то можна слухати? Він ллє водичку на рівні Бляблядіміровни: поки закінчить своє стометрове речення, то і сам, і слухач забуває, про що саме починав говорити.
Я так і не почула завершеної думки, хоч патякав він довгенько. Терпіння не вистачає.