Ел каже, що це контентна соцмережа, то нароблю трошки контенту, хоч це мені останнім часом і важко дається. Сьогодні я вам напишу про донорство крові.

Минулого року я вирішила, що у вазі 50+ кг я вже стабілізувалася і можна вже йти здавати і загалом налагоджувати регулярне донорство. Мене, звісно, кожен раз про вагу перепитують, бо виглядаю я відверто тендітно, але загалом у мене нормальне самопочуття після попередніх донацій і по життю, нормальний відповідно до віку тиск і помірно ЗОЖний спосіб життя, тому мене і з 52 беруть. Якщо ви з 52 падаєте від вітру, звісно, вам можуть відмовити і це буде в ваших інтересах. Прибріхувати лікарям щодо ваги не треба, оскільки від ваги залежить ваш загальний об’єм циркулюючої крові, від якого з вас мають взяти не більше 10%. Тому якщо стандартна доза в 450 мл для вашого організму виявиться заскладною, вас доведеться приводити до тями, вашу часткову дозу доведеться злити в унітаз і одноразові витратні матеріали разом з часом медсестер будуть витрачені даремно.

Потреба в крові в Україні закрита в кращому разі на третину, тому - я не хочу тиснути на почуття провини чи на тему соціальної відповідальності, вона в нас і так перетиснута, але якщо ви не маєте абсолютних протипоказів, то прошу розглянути можливість це робити. Взагалі ні разу не виключено, що колись донорська кров знадобиться вам самим або вашим близьким, і краще, щоб це відбулося у країні, де донорство є системною історією про солідарність всіх з усіма.

Перелік абсолютних протипоказів я не буду копіпастити сюди, знайдете його самі, основне - ВІЛ, гепатит С, онкологія, аутоімунка, видалені ті чи інші органи. Гепатит А, він же боткіна, не є протипоказом. Прийом антидепресантів зараз є тимчасовим протипоказом, щодо якого ми в минулому році підписували петицію, щоб уточнити відповідну нормативку. Оскільки в кров реципієнта потрапляє в кращому разі 1/10 від дози, яка плаває в крові донора, загалом монотерапія АД у світовій практиці протипоказом не є і дослідження показують, що нічого страшного не відбудеться (але якщо ви п’єте коктейль з десяти назв, то звісно не ломіться). Відповідні зміни в українській нормативці теоретично мають відбутися, практично, наскільки мені відомо, ще ні, чекаємо (ну особисто я не приймаю і для себе не чекаю, але).

Загалом немає нічого складного чи неправильного у тому, щоби просто ходити у найближчий центр крові в його робочі години самостійно, але в Україні є волонтерські ініціативи, які можуть вас супроводити, підбадьорити і видати заохочувальних ніштяків. Я маю досвід з двома - ДонорUA та Агенти крові. Перші організовують виїзні донації, в основному у вихідні (що зручно, якщо ви працюєте за стандартним офісним графіком, хоча в день донації ви маєте законне право на вихідний) та мають портал з калькулятором донацій і обміном нарахованих балів на різні проміки і ваучери від соціально відповідальних бізнесів (просто завантажуєте фото довідки). Другі мають кілька чергувань на тиждень у різних центрах крові і теж роздають проміки-ваучери, а також мають свої власні колекційні значки (якщо ви в дитинстві не награлися із збором повних колекцій чогось там, це для вас). Загалом мені трохи аж невдобно брати стільки всього, але якщо це когось мотивує, то чому би і ні. Також є мерч, збори на всякі тематичні потреби тощо. Є опція корпоративних донацій, коли ваша соціально відповідальна фірма відстібне якусь суттєву суму, а вам зате організують приїзд центру крові прямо в офіс і зроблять невеличкий аля улю тімбілдінг. Якщо ваш менеджер з соціальної відповідальності має на таке бюджет і в колективі є люди які теж за, розгляньте цей варіант, у всяких корпораціях таке має непогано заходити.

Для успішної донації треба мати належний рівень гемоглобіну, який вам заміряють кожен раз на місці. Як вегетаріанка з 15-річним стажем я загалом докладаю деяких зусиль, щоб він у мене був, зокрема регулярно кушою шпинатик як морячок Папай, приймаю денну дозу заліза у вітамінках і ходжу на тестові заміри за деякий час перед запланованою донацією, але якщо ви регулярно їсте м’ясо, у вас все має бути загалом без проблем.

Загалом вимоги щодо тимчасових протипоказів, харчування перед донацією і інших дрібних деталей дещо відрізняються від центру до центру, у Охматдиту, наскільки я розумію, вимоги найсуворіші, оскільки вони ллють онкохворим маленьким діткам і там прямо треба щоб все було ідеально. З конкретикою простіше звернутися до волонтерів, які на зв’язку з конкретним центром, або ж самостійно передзвонити і перепитати шо як.

Тепер про деякі нюанси, які ви звісно згодом з’ясуєте так як і з’ясувала я, але я вам зекономлю час.

По-перше, в режимі “з одної людини злили іншій влили” кров переливає тільки Азов в траншеях і то вони стараються уникати аж такої критичної потреби. У ситуації масових кровотеч (великі прильоти, перевернувся автобус тощо) в першу чергу витрачаються вже наявні запаси крові, а лише потім ті, які здаються небайдужими громадянами, які спонтанно прибігли. Крім того, небайдужі громадяни зазвичай не дотримуються кількаденної дієти і не слідкують за своєю якістю крові, а сама перевірка якості крові теж займає час. Тому регулярне донорство значно краще за спонтанне, плануйте собі робити це кілька разів на рік, це звісно не така драматична історія, зате ефективність у неї вища.

По-друге, я вас христом богом благаю не здавати кров за гроші у Біофармі (не знаю чи є інші підприємства аналогічного характеру, але якщо є, їм не здавайте також). Бізнес-модель Біофарми полягає в тому, що вона скуповує за гроші цільну кров і переробляє її на препарати, які може і мають якісь там корисні функції, але не є повноцінними замінниками цільній крові, бо таких замінників наука ще не винайшла. Потім ці препарати продаються за втричі більші гроші, зокрема на фронт начмедам, які погано вчилися в медінституті і цього моменту не розуміють. Фактично це перевод корисного продукту в значно менш корисний, найоб на чужому житті і здоров’ї, витрата мілітарного бюджету країни на хуйню і буквально blood money, ті 500 чи скільки там гривень, які вони з цієї бізнес-моделі відстібнуть вам, постарайтеся заробити деінде. Просто будь ласка ніколи не робіть так самі і друзів своїх схопіть за руки.

По-третє, якщо кров терміново потрібна вашим родичам, ви можете написати вже згаданим ДонорUA і Агентам крові і вони розмістять цю інфу на своїх сторінках безкоштовно і, я сподіваюся, швидко (хоча я особисто не перевіряла). Не покладайтеся на силу репостів від вашої стрічки, пишіть їм одразу, так ця інформація потрапить одразу на вузьку цільову.

Оце і все. Питайте, якщо є запитання.