7.3.26

Продовжую святкувати весну.
Тобто бухати 😅🤤🎉🥹

Сьогодні випила шампанське в парку, як і планувала всю зиму! День для цього був саме такий,як треба! Сонечко, вихідний, ще десь лежить сніг, але весну вже не зупинити! Дуже раділа цьому.
Потім ще пила просеко на обіді,і ми поїхали на вечерю з чоловіком їсти стейки, то випила вина.
Я сьогодні відривалася.

На диво, після вчорашнього на вагах не було плюса. Вага не змінилася. Але після сьогодні, мабуть, вже буде.
Хоча я вже розбалувана вчорашнім подарунком, і сподіваюся, що минеться, покладаючись на находжені кроки та витрачені калорії.

Але сьогодні я зробила важливе відкриття.
Мені плюс мінус вдається вкладатися в норму (+ активність). Якщо постаратися - вдається дотримуватися дефіциту.
Це обнадіює, що і далі вдасться продовжувати в такому режимі. Це не геть зрив і набір ваги.

Зробила йогу,і вже думала про якусь більш складнішу програму, але поки не знаю яку.

В тредсі пересиділа, був сьогодні знатний срач!)) 😅💪
Але дочитала “Гордість та упередження”.
Дивна книга, насправді.
Типу про шо? Як дівчина послухалася серця, не вийшла заміж за богатого та нелюбого, відкинула гордість та упередження і змогла одружитися з коханим?
Або, вже як психолог можу коментувати - про дисфункціональну сім’ю, детця бідна Елізабет хоч ще трохи при тямі, а всі інші як діти. Мати глупа й нервова, за яку постійно соромно, батько-шизоїд, якому немає діла до дітей, недовиховані молодші.
Ну і це йобнуте суспільство з його традиціями та нравами.
Напередодні 8 березня ще думаю, що бідні люди ці жінки, так багато залежало від шлюбу ((

Мама на 8 березня попросила, щоб я подарувала їй книгу “яку я б хотіла сама прочитати”. Дивна хрінь. Які я прочитала - я б вже не хотіла читати. А які я ще не читала - то я не знаю, хотіла б чи ні.
Але ладно.
Вирішила подарувати їй “Бійцівський клуб”. Якщо уявити, що я могла б повернутися в минуле, то я б собі радила. Але в магазині її не було. Тоді я стала обирати з того, що є. Мені на очі трапилася “100 років самотності”. Це було б круто подарувати в якості комунікації. Про нашу сім’ю, де я себе почувала самотньою, і, думаю, інші також. Але то було б надто жорстоко, мабуть. Чоловік згадав про “Ловець в житі”. Почала шукати, не знайшла, спитала в продавця, сказали, що немає. Я почала придумувати ще якусь книгу. І раптом побачила на полиці “Ловця в житі”. Взяла. Ще взяла Борхеса, бо в статті про сни були якісь посилання на нього.

Так що наступна моя художка - Борхес.

Не дійшла сьогодні до соцмереж і лікарів. Але, як вже показала наша практика, для таких шиук треба “підготовчий етап розкачки”.

Загалом думки сьогодні більш позитивні. Багато натхнення. Хочеться нового гарного одягу. Взагалі ніби хочеться викинути у смітник все старе і зимове, і почати з чогось нового та ще не заплямованого безвихіддю.
Але поки здається, що навіть якщо я куплю ці речі, то від контакту зі мною вони стануть знов “пойобаними”.
Може, якщо я схудну, то це відчуття піде? Хоча не факт,вже таке було.

Але є бажання якось “одужувати”. Вилазити з цієї ями.
Так хочеться жити інакше, і жити якось краще.

А, ну да.
❌⭐❌❌❌