9.12.25

Під вечір трохи відпустило, коли я зробила йогу.
Трохи в голові прояснилося. А до того було дуже важко і сумно.

Довго спала спала сьогодні.
Потім був безтолковий дзвінок з таргетологом.
Потім втикала, чекала, коли буде вже час їхати на зустріч з подругою, що приїхала з Іспанії. З’їздила. Загалом спокійно посиділи, поговорили. В неї мала прикольна. Коли ми йшли з сестрою на метро, вона сказала, що подруга приїхала, бо в її мами рак. (Ну, вже зробили операцію та хіміотерапію, зараз відновлення, наче вже все ок).
Тепер думаю, чого вона мені не сказала. Хоча я небагато розпитувала.
Втомилася дуже за цю зустріч. Хоча кафе було спокійне і приємне. Ще й спазм легенів стався, а я була без інгалятора.

Сказала сестрі, що в чоловіка на службі жінка померла. Вона почала плакати. Я пошкодувала, що сказала.

Ввечері якусь фігню робила. Трохи спала, трохи сиділа в інеті. Прочитала пару сторінок. Зробила йогу. Подивилася одне відео. Таке…

А, ще з хорошого - записала кішку до лікаря. Це я молодець 💪
В четвер понесемо її.

Не знаю. Важкий день сьогодні пережила емоційно. Було дуже боляче. І через те, що в країні відбувається, і через те, що я не можу визначитися щодо народження дитини. Але ж бачу, як болісно реагую, коли бачу дітей подруг. І в спільноті справи могли б трохи краще йти. А не як попало. А якщо як попало, то вже могли б мене не залучати до цього. Розбиралися б самі.

Хочеться вірити, що завтра буде краще, що сьогодні я важке пережила. Але не знаю.
Перестала пити ті таблетки. Тепер думаю, що сонливість та туман від них.