26.2.26

Так само продовжує бути дуже сумно та безнадійно.
Важко дотримуватися харчування. Після вчора набрала вже той 1 кг, який традиційно набираю перед місячними. Сьогодні було трохи легше, насправді. Але все одно трохи за ліміт вийшла.
Але намагаюся себе хвалити і підбадьорювати, що все одно я молодець. Дивлюсь по трекеру, я стала витрачати більше кк, більше рухатися.

❌⭐⭐⭐⭐
Сьогодні потроху все поробила з необхідного.
Писала семінар (презентацію), і доробила на сьогодні частину роботи. Завтра треба допиляти це все.

Якесь відчуття власної нікчемності. Я наче все роблю, що від мене залежить, але цього дуже і дуже мало.
І шкода, що я мушу те сама робити, так мало підтримки…
Дуже прикро це все.

Ще здається, що це якийсь симптом ковіду, така зневіра…

Сьогодні переписувалася з подругою, яка в Херсоні, то вона теж про нікчемність написала… хз, що це.

А може,це якийсь вплив роковин початку війни…

Ще мені снився сон сьогодні, що я закохалася в якогось мужика і бігала за ним. Це було принизливо.

Сподіваюся, що все ж таки скоро буду себе краще почувати, бо це ж пиздець.