24.2.26.

Треба хоч трохи написати, бо я під враженням.
Говорила сьогодні з подругою, в якої мобілізували чоловіка. Їй дуже важко. Я засмучена. Там ще замєс з його родичами.
Розповіла їй про сестру. Теж боляче.
Трохи поговорили про організацію сертифікації,і про те, що ніхто нічого не хоче робити. І та подруга така “А я думала, нам все зроблять, а ми прийдемо и захистимося” 🙈

Потім писала семінар. Читала матеріали. Книга цікава дуже. Але,як це в мене буває, поглинула мене так, що все інше втратилося.
❌⭐⭐❌❌
Переїла сильно, не почитала художку і філософію (чи почитала в метро художку?..)

Тепер наче і лягла спати, а ця історія подруги нагрібає знов. Не психіатричне інтерв’ю (це тема семінару).