21.2.26

Важко, ледь пережила сьогоднішній день.
❌⭐⭐⭐⭐
По хврчуванню - зрив просто абсолютнєший, і, мабуть, навіть мої 775 калорій руху його не перекриють. Я вже поиім і рахувати перестала.

Дуже емоційно важкий день.
Була супервізійна група. Спочатку зранку говорили про те, як все важко, і які не райдужні перспективи на наступну зиму. При цьому сидячи в приміщенні без опалення, зігріваючись газом та каструлями з водою. На наступну зиму буде ще гірше. Плюс взагалі незрозуміло, що буде з країною, наскільки військовим вистачить сил, чому зараз з’явилися свідчення Залужного і це все.

Потім розбирали три клієнтські випадки, по 1,5 години кожен. І це теж… вслухатися, провідчувати, проаналізувати, пофантазувати… Це психічна робота, по суті,за яку нам платять - зрозуміти щось про пацієнта таке, що він сам про себе не розуміє. Подумати, як допомогти.
Випадки сьогодні були досить цікаві, в мене були думки і відгуки на них, щось чіпляло. Але щось і згадувалося своє болюче, і з цим теж було важко. І важко просто від того, що люди страждають, або в минулому отримали травми.

Ну і ще взаємодія з колегами в перервах. В нас досить специфічна група. Ми багато чого разом пережили. І вона різноманітна в плані досвіду. Є ті, кого додали недавно, є терапевти з 15+ років досвідом роботи.
Спілкування на багатьох різних рівнях. З кимось одні теми, один вайб, з кимось інший, з ведучим групи третій. Хтось в мене щось питав, типу як працює кавомашина. Мені це так крінжово, коли в мене таке питають… Одна колега, вона наче і непогана, і я не відчувала її раніше сильно інтрузивною, але вона мене лякає. Здається, вона якось сильно наближається, і мені це стрьомно. Але я ж, звісно, не відбігаю від неї. Спілкуюся якось.
Іншій казала, що я не буду робити за неї ту організаційну роботу, за яку вона взялася.
Вона така “так-так, я зрозуміла, ти всім займаєшся”.
І я така: “Ні! Це ти всім займаєшся”.
Якось різкувато вийшло, мабуть, але так прям не чути посил…

Короче, оце все якось переварювала, намагалася втриматися, не з’їхати з глузду остаточно.

Ну і ввечері, звісно, мені здавалося, що якщо я добре повечеряю, мені стане легше. Ну і, треба сказати, стало.
І плюс ще обід. Пішли в кафе, і там знов якщо замовляти м’ясо, воно жирне і калорійне.

Таке. Сьогодні точно не день схуднення.
Але вже якось так.
Наступного разу спробую якось пильнувати, але це треба тоді дуже сильно витримувати емоції. Не факт, що вийде.

Все інше наче норм. Тредс - трималася. Хотілося зайти, але я трималася, там ще й лайкали мої коментарі та писали відповіді.
Читала. Гордість й упередження почалася розв’язка, і я досить багато прочитала сьогодні.
Філософію почитала трохи.
Находила уроки, зробила віджимання і 30 хв йоги (взагалі за моєю домовленістю з собою, це потрійне навантаження, але мені ок, навіть приємно).

Добре, завтра буде новий день.