12.2.26

Замовила собі ще упаковку сбд-ведмедиків. Я хз. Але треба якось цеє… Собі допомагати, чи що.
Завтра не буду приймати (хоча один ще залишився), бо завтра працювати, й емоції мені знадобляться.
А на вихідних трохи буду під’їдати, щоб дати собі відпочинок від емоцій.

Сьогодні в тата День народження. І хоча він запросив нас на неділю, сьогодні запропонував пообідати. Вони з мамою забрали мене на машині, привезли в ресторан, нагодували, і відвезли назад. Чи це не щастя?! Я ще замовила для чоловіка, щоб не готувати вечерю.

Трохи працювала, якісь задачі була рада позакривати. Зараз знову з’явилася надія, що можна переробити всі справи)

Ще була моя психотерапія.
И я зрозуміла, чого так боюся в житті. Що мені заважає.
Фігня в тому, що я звикла думати, ніби мені треба поводитися якимось таким чином, щоб світ не зруйнувався. Або щось вкладати, або щось постійно підтримувати. Це на межі моїх сил, але постійно є відчуття, що я маю дбати про все, інакше все зруйнується. Або буде хаос.
В мене постійно присутнє переживання, що світ крихкий, хаотичний, я можу його зруйнувати, але я можу і врятувати. Від мене багато чого залежить. Я маю старатися.
І з усім цим я живу. Це я відчувала і в першій професії. Ну і в другій теж.
І сьогодні до мене дійшло, що так я переживала нашу сім’ю в дитинстві. Хаотичною, дезорганізованою. Маму - дуже крихкою, вразливою. І це так. Бо вона може образитися ні на що, влаштувати істерику, скандал. Або почати тривожитися на рівному місці. Їй постійно треба хтось, хто б її стабілізував. Зараз це робить тато. Але раніше не завжди це робив.
І мені було вкрай важливо поводитися так, щоб випадково не зачепити.
Що казати. Недарма я виросла скута, замкнена, тривожна, гіпервідповідальна. Зі звичкою ховати свою творчість, прояви, дивацтва від інших.
Сьогодні вкотре бачила у мами всі ті риси.
Ще “люблю”, як мама з гордістю розповідає, що ми в дитинстві були виховані і нічого не хотіли. “Ми і тепер нічого не хочемо”, - кажу сестрі.
Таке ось усвідомлення. Треба ще його пережити.

По зірочках все норм.
⭐⭐⭐⭐⭐
Сьогодні смачно поїла в ресторані (щоправда, трохи обмежувала себе щодо кількості. Але отримала багато задоволення від їжі, і наче наповнилася ним. З’їла за раз денну норму калорій (ну хіба що за винятком легкого сніданку). Це виявилося легко. Отак з’їсти за раз на 1000 кк. Тому вечерю я пропустила. І це не відчувається чимось болісним.
Поробила йогу, почитала. Ліміта тредса вистачило на день.

Ну, наче так.
Запостила той пост, що вчора робила. Є ще багато ідей для постів. Рада, що потрохи щось роблю.