3.2.26

❌⭐⭐⭐⭐
Зустрічалася з сестрою.
Проїли і пропили купу грошей. Де вже там було думати про схуднення….
Шукали якийсь цвкавий заклад. З першим не пощастило - не було світла. Ледь нам приготували на генераторі якийсь бургер. В другому було краще. Потім ще догналися п’яною вишнею.

Наче поговорили. Не дуже зрозуміла, що в неї сталося з її хлопцем. В мене якісь думки, що він когось знайшов, і типу вирішив якось віддалитися від сестри, щоб подивитися, чи вийде інші стосунки побудувати, якщо ні - то повернеться. Бо ці всі “давай не рубити кінці і переписуватися” - нахуй воно треба?

Сестра сумна, звісно. Але налаштована жити далі своє життя. Домовляється, щоб мама здавала їй квартиру. Мама параноїть,як і тоді, коли я просила здавати.
Планує займатися навчанням на дизайнера, яке так довго відкладала.

Домовилися ще побухати наступного тижня.
Не знаю, як я так схудну….
Мені не дуже подобався її хлопець. Але шкода, що вона сумує.

Говорили сьогодні ще, що якось немає такого жахливого дискомфорту від морозу. Добре, що сонечко. І можна тепліше вдягнутися, і буде ок.
Якщо б, звісно, ще з теплопостачанням та енергетикою було норм.

А загалом враження, що все якось летить в пизду й розвалюється.
І при всьому цьому ми намагаємося працювати й жити.
Прочитала сьогодні в Камю, що коли в людини є загроза смерті, то життя стає абсурдним. Відчуваю це зараз як ніколи раніше. Абсурдність всіх цих зусиль.

Але що.
Пройшла 17к кроків, почитала “Гордість й упередження”, почитала Камю, не пересиділа в тредсі.

Мало зробила по роботі (але в мене типу вихідний сьогодні), зробила істерику в чаті і люди не витримали й вирішили питання, яке вирішували більше року. Це рахується за щось корисне?

Ну і ще, з останьього поміченого сьогодні, дуже хочеться спати від холоду, і дуже важливо висипатися. Сьогодні спала до 11, трохи відпочила, є таке відчуття. Завтра знов вставати о 8.
Тут ще завдання на одну зірочку - дотримуватися режиму сну. Але для мене це мега важко.