30.1.26

День завершився. В принципі, я задоволена сьогоднішнім днем (~я вижила!~) і загалом січнем.
Сьогодні було важко, бо багато пацієнтів і година перерви була щоб поситися, і потім дві на дорогу в офіс і назад. Навіть поїсти толком не було часу.
Розчинну картопельку з’їла в офісі в десятихвилинну перерву за 2 підходи.
Але рада, що є робота. Складно, коли одразу багато нових людей, треба запам’ятовувати історії та особливості кожного.
Трохи крінжую від того, що це - моя робота.
Крінжую від того, що люди мені довіряють. Ніби я сама знаю як жити.

❌⭐⭐⭐
Все одно на вечерю і перекусами змогла перебрати калорії.
Йогу зробила.
Почитала.
На тредс часу не було.

Бачу, що з читанням і тредсом вже досить непогано виходить. Треба ще контролювати, але вже більш звично. З фізактивністю - трчно треба підтримувати.
З харчуванням найважчий момент. Здається, лише під кінець місяця почала трохи звикати, що треба себе обмежувати.

Але радію, що є зсуви.
Це точно не так, як було на початку, як я з того тредса не вилазила.

Це дає надію, що таки можна щось змінити. Я ж відучилася пити 5-6 порцій кави щоденно. Мабуть,й з іншим так можливо. Щоправда, на все не вистачає фокусу. Іноді треба просто прожити день.

Ще мене підтримує така визначеність. Типу зрозуміло, що я роблю і навіщо, які цілі. Підтримують ці конкретні задачі.
Навіть трохи подобається відчуття чєлєнджу. Що це складно буває, але я роблю. Таке подолання.

Все б добре, але завтра супервізійна група. І по-хорошому вже треба спати дві години як.