25.1.26

Засмучена сьогоднішнім днем та вихідними в принципі.
Шкода, майже всі витратила їх на роботу. І те трішки не доробила.
Сподіваюся, завтра зможу закінчити.

Трохи краще ситуація з комунальними послугами.

Їздила на зустріч, де обговорювали, що далі робити зі спільнотою.
Теж засмучена.
Так далеко від спільноти і від цих людей я себе давно не почувала.
Ну і до того ж втрачаємо інститут.

❌❌❌⭐
Тут поки що лише з тредсом норм. Я відвикла, тепер він не цікавий.
Завтра буду краще намагатися отримати зірочки.
Якось сумно. І так просто сумно, і через ці події, а ще терпіти голод або відмовляти собі в смачненькому… Я, коли худну, то маю гірший настрій. З іншого боку, коли я жирна, то це теж нерадісно.

Якогось хєра приїхали мої батьки. Типу щоб чоловік допоміг татові поставити програму на комп’ютер.
Іноді я думаю, що мої батьки помруть. І мені стає дуже боляче. Але коли вони поруч,я не можу з ними спілкуватися. Особливо з мамою. Я приїхала втомлена, хотіла трохи відпочити, навіть трохи поспати. Але довелося розмовляти, вона мене щось розпитувала. Я сказала, що в мене астенія. Мені навіть було важко говтрити. А вона почала питати, чи ходила я до лікаря. Почала тиснути.
Таке.

Залишок вечора знов писала ті документи, але вже ледь-ледь.Вже голова не працювала.
Може, хоча б після цього зможу відпочити.
Чи ні.