Жопа за жопою

Напевно, у кожного таке було: наче все більш менш нормально, а потім хуяк й жопа, а коли думаєш “гірше вже не буде” - воно стає ще гірше.

Це, можна сказати, моє виправдання, чому я навіть меми зараз не публікую. Зараз взагалі не до хі-хі-ха-ха.

Сподіваюся, у вас справи трохи кращі.

**Для тих, хто любить багато букв і скиглення**

Почалося з того, що рашисти знову взялися за електрику. У 23 на цьому фоні я зібрав собі ДБЖ + акумулятор. Загалом витягнув він нормально, але вже 26, і акумулятор почав потроху помирати.

Як казав мій дід: “Ніколи не знаєш, коли тебе застане несподіваний пронос. Краще мати запасні труси, штани хтось дасть”. Тому я вирішив підготуватися раніше, ніж буде повна жопа. До того ж зрозумів, що AGM вже може не витягнути, тож краще переходити на LiFePO4. А це новий акумулятор і ще й нове ДБЖ.

Проблема - грошей немає, тому почав шукати розстрочку. Насилу знайшов нормальний комплект, де платіж був близько 3500 на місяць, наче терпимо.

Починаю оформляти. Потрібна Дія - є. Потім просить електронний підпис. А його, виявляється, у мене немає і реєстр, щоб його створити - не працює. Ну ладно, думаю, завтра реєстр запрацює і все зроблю.

І просто заради цікавості перезавантажую сторінку на Prom. І знаєте що? Мінімальний платіж уже 5500 грн. Я взагалі раніше не оформлював там розстрочку, тож схоже, що мене заманили меншим платежем, а коли я “успішно” оформив просто прибрали цю знижку. Ну як із айфоном: зайшов з нього - стало дорожче… Така аналогія.

Можливо, комусь це здасться фігнею, але моя менталка вже трохи не вивозить.

Я ще час від часу допомагаю брату з ремонтом, щоб він нарешті міг переїхати у нову хату. Там уже залишалося зовсім небагато - замінити головний кран і поклеїти шпалери, а інше можна було доробити вже під час життя.

Кран ми поміняли. Наступного дня брата забрали в ТЦК. Без опору. Зараз уже служить, операцію переніс… Самі розумієте, це вже окрема дуже неприємна історія, та ще й гроші на все це потрібно не мало.

Але пам’ятаєте той кран? Виявилося, що ми його хріново встановили. Його зірвало, вода пішла в будинок і під підлогу. Нам дуже пощастило, що сусіди це побачили й повідомили, інакше все могло б закінчитися набагато гірше…

Начебто неприємно, але нічого критичного. А потім виявилося, що критичного - якраз дохуя. Ця кухня була прибудована саме там, де колись був погріб. Його засипали й дотепер все було нормально. Коли зірвало кран і все залило водою, земля розмокла й просто пішла вниз. У результаті частина кухні тепер буквально висить над ямою і частина фундаменту теж. Щоб це нормально засипати, однієї землі вже не вистачить. Потрібна ще щебінка. А це знову гроші, яких і так уже немає.

І через те, що зараз я розриваюся між ще іншими проблемами, я хвилююся, що мені не виплатять зп, бо вдома я просто падаю від виснаження, хоча, незважаючи на це, намагаюся робити те, що обіцяв, щоправда, не так, як хотілося б… А моя менталка зараз як у класиці: “Піду до річки й втоплюся”. Вибачте за цей довгий текст.

Підписатися Чат Підтримати