А що це нині за мода пішла - в серіалах наливати тридцять три відри сліз?
Замість того, щоб показувать, щоб грать - сидять, триндять і плачуть? (це я оце фінал “Дивних див” додивився).
Як на мене, те саме, що й закадровий сміх, тільки гірше: там, принаймні, імітація “живого відгуку” аудиторії, а тут - просто експлуатація сльозних залоз.

PS І, до речі, а чого в них під час психобатлів весь час соплі течуть? Це якось неестетично